Пссс, пацанчику, не бажаєш трішки видавничої нркмн? Так-так | Читай, krw, книжки️📚
Пссс, пацанчику, не бажаєш трішки видавничої нркмн?
Так-так, дивний початок, але ви зараз все зрозумієте. Отже, свого часу, коли мені пощастило отримати промокод на 40% знижки у видавництві Нора-друк, я закупилась там серією "Морок", де виходять мої улюблені скандинавські детективи. Ну бо не Несбьо єдиним.
І от беру я книгу Кріса Тведта "Небезпека рецидиву" і читаю там в анотації, що тут ви побачите нові справи, які розплутує адвокат Мікаель Бренне, знайомий вам вже по книзі "Коло смерті". Та ну блін, кажу я, і іду шукати "Коло смерті", ну бо логічно же читати серію у її хронологічній послідовності, вірно? "Коло смерті" виявляється доступним вже тільки у електронному форматі (бо видання 2012 року - то вже букінистика в наших палєстінах, але я про це вже горіла, проїхали). А е-букі я щось останнім часом важко читаю, тому час від того моменту, як я завантажила на телефон книгу, і тим, коли дочитала, трішки сплив.
І нарешті в мене дійшли руки прочитати це саме "Коло смерті", відзначити його як "ахуєний детектив, давайте мені ще цього автора" і на моменті відмічання у goodreads я відхоплюю ніфігового такого віртуального ляпаса своїй дотошності. "Вітаємо!", каже сервіс, ви прочитали 5-ту (п'яту, блд!) книгу про Мікаеля Бренне. Що далі?" Як п'яту? Чому п'яту? А "Небезпека рецидиву" тоді яка?? Фсмислє - друга????? Ви йобнуті там штолє?
Гнів, заперечення, торг, прийняття - ну ви в курсі.
Отже, виявляється. Видавництво у мудрості своїй безмежній почало друк серії дійсно з п'ятого роману про адвоката Бренне. А потім вирішили надрукувати другий роман з тієї ж серії, але, блядь, в анотації написати так, наче вона була не до, а після п'ятої, яка для українського ринку взагалі перша! А потім випустили шосту та сьому книги. А от так. Бо можуть.
Так, знаю, сама винувата - треба було розвідку раніше робити. Але розумієте, я якось навіть не могла уявити собі, що так в принципі можна. Спочатку п'ята, потім друга, але в ній ми пишемо про п'яту, як про першу.
І ні, це абсолютно не псує мої враження про сам роман - дійно відмінний детектив, із купою твістів, несподіванок, яскравих характерів, північним колоритом та особливостями. І так, я обов'язково продовжу Тведта читати і далі, що вже в нас видано українською, але блядь! Ну що за КСДовщіна якась у підході до формування серій? Це від них постійно очікуєш, що серію закинуть на півдорозі або почнуть з середини. Але Нора-Друк? Не очікувала я такої підстави. От вопше.
