Черговий #культур_мультур , бо нарешті одеський стадіон явно одеський, а не ніби втік з рашки. Себто, про вивіски.
Так, попри
заборону реклами москальською аж з 16 січня 2021 (!!!) року, замінити одну літеру й додати ще одну спромоглися аж учора. Але ж ми всі знаєм, що таких руснявих вивісок містом ще є на невеличке звалище.
Так, "мережа супермаркетів ТаврИя В", я на тебе дивлюсь щоразу, коли замовляю продукти. Чи вони реально не Таврія (від регіону), а Таврия (від с
тавриди)?
Вивіска це типу
важлива частина маркетингу. Здавалося б, одна неонова фігня, але у ній, кажуть, закладено безліч інформації:
що тут можна придбати/отримати, для кого цей бізнес працює... Стоп.
От на "для кого" в мене й виникає питання. І я дойобуюсь не лише до "Тавриї" й подібних. Я ще року так з 2010 дойобуюсь до різних "Shadowdreams" (це меблі і ні, це мультибрендовий магаз), аби зрозуміти: для кого це? Якщо
для українців, має бути українською. Якщо
для іноземців — нуль претензій, хоча чим українська назва латинкою була б гірша? Аби всі розуміли. А
коли вивіска москальською, то робіть висновок самі, для кого це.
Є ще один сенс, закладений у вивіски — розповісти,
хто за цим стоїть. Логічно, що якийсь
італієць відкриє свій бізнес і назве його рідною мовою, щоб ніхто не зрозумів що це, але
здогадалися, що це італійське. Чи французьке. Чи... от трясця,
знов москальською написано, то шо — власник москаль?!
Може так і є. Але щось мені підказує, що от конкретно в Україні ані палитися москальством, ані робити бізнес для москалів якось фу. Навіть якщо реально росіянин чи нащадок росіян, що переїхали колись сюди, варто хоча б одне слово українською вивчити. Й повішати його над крамничкою, бо
"робити бізнес для москалів" в Україні ще років як тисячу буде неактуально.
Підписатись на Даймара та котиків
