Daymare's nightdreams

2023-03-10 20:53:56 Ловіть трошки #SMM - страждачки про шаблони, поки я продовжую лаятись на Hogwarts Legacy (і думати, як її пристосувати під свої потреби).

Кожен, хто залітає на соцмережі з інших сфер, починає з того, що "шаблони не потрібні, треба "живий" контент". А потім або вилітає в димар, або сам доходить до того, що був не правий. І це працює не лише в історіях про ЗМІ, сторінки соціальних проєктів, але й із блогами. Наявність "болванки" істотно скорочує час на допис, зберігаючи при цьому охайний вигляд.

Якщо з візуалкою це очевидно, то з текстами (та ще й з блогом) не дуже. Одібрав з того, чим користаюсь на роботі, корисне для особистого дайріка.

Схеми публікації з готовим форматуванням. Корисно й для великих, й для малих постів тримати у "відкладеному" готову болванку, в якій тільки замінити слова — і хештег одразу вірно вписаний, і підвал в наявності, і не треба згадувати, як виділяв цитати, особисті коментарі, маркував списки.

Текстові шаблони зі вступом/фіналом. Якщо є щось регулярно повторюване — одиндень, купка фоток зі сніданку чи просто мемаси, які хчецця прокоментувати (але ліньки), можна один раз вигадати вдалу репліку та дописувати пару слів вже навколо неї.

Це реально допомагає швидко закинути пост з будь-якого пристрою, але є одне але: не треба вигадувати шаблони заздалегідь "шоб було". Як показує практика, в результаті нічого не буде. Краще взяти вже колись випущений аналогічний пост та подивитися, чи вдало це було (і як взагалі було), а потім вже його розмножувати.

Хоча якщо нема настрою випускати шось, то жоден шаблон не допоможе

Оселив у себе чудового кажана Юраша, тепер він слідкує, щоб я не прогулював все життя в ігри.

Підписатись на Даймара та котиків Відкрити / Коментувати

2023-03-08 17:08:39 Про дурнуваті покупки #потеревеньки , або нахіба ще тая праця як не купувати фігню? Наживо ходити магазинами я ненавиджу, бо нав'язливі продавці з думкою-якої-в-них-не-питали мене бісять. А якщо спитаєш — тобі напарюватимуть хрінь, яку ніхто при глузді не придбає, але продати треба. Взагалі це якась традиція, прийти в крамницю/на ринок і вийти звідти з відчуттям легкого найобу. На кілька тисяч.

В якийсь момент наші інтернет-крамнички найшли для себе шортси на ютубі. І я зрозумів, що токсичні продавани з Привозу ще й тут, тепер зі смаком афігєзних історій. Я не знаю, хто їм сказав, що кулсторі про йобнутих клієнтів — це топ-тема, але це жах. Уявіть собі, хтось робить замовлення о третій ночі! Наш клієнт замовив одразу розбиту чашку, от йобнутий! Людина посміла негативно оцінити наше найгарніше в світі пакування! Наш клієнт вапше не шарить, як робляться наші найкращі чохли, але посмів бути незадоволеним терміном роботи!

І от коротше о другій ночі я втретє за дві години наштрикнувся на шкіряні штуки — в основному корсети та пояси, але там є й інше. Не те, щоб дуже маркетингова історія — показувати, як бігаєш Хрещатиком і намагаєшся розкрутити свою інсту, але це мило. І про клієнтів вони пару історій розповіли нормально, типу без проблем повертаємо, отакі в нас гарні клієнти, їм ото усе подобаєцця, робим знижки-акції і їх дивуєм. Коротше, я перейшов в акк і подивився ще шортсів: ну а раптом там знов скарги на замовників? Ніт, нема.

Хоча мені воно було й не треба, я пішов та замовив одразу дві такі штуки (однакові, з вишивкою та без). Чисто заради того, щоб оці люди лишалися такими ж милими й продовжували в тому ж дусі. В інсті, звичайно, все більш пригламурено, але теж без сторі про "наші клієнти їбаньки". Тобто, так можна робити!

П.С. Тепер всіх, в кого купую, перевірятиму в соцмережах. Бо раптом це вони в особистих облизують, а самі вже змонтували відос про чергового кончєного покупця.

Підписатись на Даймара та котиків Відкрити / Коментувати

2023-03-07 15:14:46 Коротше, #потеревеньки , як Даймар не грає в ігри — повірте мені хто-небудь після того, як я прокохавсі бо-зна де. Реакція на ігри в мене, як в типового алконавта на екскурсію винаркою: доки все не скінчицця, зупинки не буде.

Тому в ігри я просто не граю, окрім зовсім-зовсім тупих часовбивалок і фігнюшок на смартфоні. І не слідкую за ринком. І... Ну це ж Хогвартс! Ну це ж як у дитинстві!

Коротше, як я не намагався себе вмовити, що гра гарна, в ній є багато що цікавого, як фан канону, мої очікування не виправдалися. Ми дожилися до втілення фічків з давньою родомагією у життя! Добре, сюжет, добре, на радість сучасним твітеросніжинкам там якась аж занадто толерантна атмосфера тотальної дружби-жвачки, але одяг... Просто якесь пекло.

Але доки не дограю, зупиницця несила. Потім ще розповім про свої страждання.

Підписатись на Даймара та котиків Відкрити / Коментувати

2023-03-04 15:06:32 Нарешті вихідні #потеревеньки . Спостерігаю, як розгортається епопея "ти завів СОТОНУ" з пані маршал у ролі Люципера.

Дивно, але мої батьки НЕ ЗНАЛИ, що коти МОЖУТЬ лазити на шафах. А якщо коти можуть, то коти БУДУТЬ. І я ж наче показував їм фотки маршала біля Ластівчиного гнізда — а там, на хвилинку, в мене стеля на висоті трьох метрів, а залазить вона стрибком майже на півтора. Але ніт...

— Твоя маршал мене довела до інфаркту! Вона СИДІЛА НА ШАФІ, а коли я злякалась, що на шафі ОЧІ, почала тікати й мене налякала! Це жахлива кицька, вон ДИВИТЬСЯ!
— Вона ненормальна в тебе, вона якась ХИЖАЧКА! Вона ВПОЛЮВАЛА муху! Всі коти полюють, але не ловлять, а вона ЗЛОВИЛА.

От ви кажете, раціональне мислення. Інколи, щоб налякати людей до інфаркту, достатньо просто існувати. І я бачу, що маршал дійсно розуміє, яку реакцію викликає — вона стільки бісявої котячої фігні не робила, коли я був єдиною людиною навколо неї. Троляка мала.

Підписатись на Даймара та котиків Відкрити / Коментувати

2023-03-03 14:13:02 Отже про тригери у #SMM на прикладі чудового павера, який мені надіслали з Польщі — якщо на панельку попадає достатня кількість світла, він вмикається. І його не хвилює, що це лампочка, а не справжнє сонце. Так само й людина, побачивши "світло", моментально реагує. І не думає.

З тригерами я працювати ненавиджу, най пробачає мене Локі. Мене дуже розхитує власними гачками в процесі добору. Зате на чужі імунітет.

Отже, тригер у пості може бути вказаний прямо (нам гаплик!) й завуальовано (обставини не дуже сприятливі для виживання). Перші більш ефективні, бо не потребують додаткового осмислення й одразу вибивають пакетник у мізках. Тож де воно може бути?

Картинка/відео — шок-контент, яскраві кольори або... спойлер. Останнє напрочуд ефективне.

Заголовок/початок тексту — найпоширеніший спосіб використання тригерів. Проте не найефективніший, бо всі так роблять й певною мірою люди звикли не реагувати/залишатись спокійними.

Перший-другий абзац авторської мови — як продовження заголовку, своєрідне "докручування". Прямі тригери сюди запихають рідко, аби не перевантажити, а от завуальовано настрій можна зберігати.

Цитата — не просто так її взяли. "Передати мікрофон" — дуже зручний спосіб безкарно набити текст тригерами. Адже це не автор тексту сказав, а он той кадр.

Висновки/кінцівка — можливо, але ризиковано, це місце для логічного завершення. Хоча деякі примудряються зробити гармонічно.

Сам тригер не несе жодної конкретної інформації і не дає відповідей на питання, але спонукає їх задавати. Тож нащо він? Продавати непотрібну хрінь та розганяти істерику про світову змову. В істеричечних та спам-розсилках тригерів напхано, як на їжаку кліщів.

Зараз цей прийом у інфопросторі використовують досить широко: алярми від наших, вкиди від москалів, продаж фігні (бо як у війну без продажу фігні?!). Тому я й вирішив поділитися гранатою. Коли знаєш, як виглядає та як працює, вірогідність підірвати сі набагато менша.

Підписатись на Даймара та котиків Відкрити / Коментувати

2023-03-02 11:53:02 Це наче про #культур_мультур , але більше про шкоду від батьківських чатів.

Отже, "ЧВК Рєдан", він же "Рьодан", він же "Редан". Це вже якийсь настільки класичний приклад самоздійснюваного пророцтва, що годі й шукати.

Чому прикол руснявого шовініста Позднякова набрав такої популярності? Завдяки... розсилкам у батьківських чатах. Пам'ятаєте такі? "Увага, батьки! З'явився новий деструктивний рух!"

Ці штуки падають чітко на тригер дорослих: "діти у небезпеці". Вони вдають, ніби пояснюють незрозуміле (а все незрозуміле=небезпечне) і закликають до дій. Найпростіша з яких — переслати "лист щастя" далі. Рано чи пізно на вудку потрапляє авторитетна людина з великою авдиторією і тоді цю хвилю вже не спинити.Спростування теж підігрівають: збуджений тригерами мозок може видати "від нас намагаються приховати правду!!!" Транскордон досягається завдяки звичці дивити, що там у москалів. Тут в око впадає нове худі з павуком власної дитини — і істеричний спам несеться вже в українські чати.

Наслідки феєричні. Підлітки з кількох країн "на хайпі" створюють чати, збираються натовпами, подекуди чубляться — бо вони почули від дорослих про "велику спільноту", а приналежність до спільноти це саме те, що у віці 13-18 є цінним.

Українці звинувачують "ру-пропаганду", забороняють збиратися натовпом у чорних худі та блокують чати. Москалі волають про "злих українців", забороняють аніме, субкультури та вештатися у ТЦ .Білоруси вирішують, це "зле НАТО", москалі чи українці, але теж забороняють все, що впадає в око. Адепти заборон та пропагандисти з усіх боків знімають гешефт.

Схема спротиву проста: нема розголосу = нема реальних каналів = нема реальних постраждалих. Або їх мінімум, бо хтось не втримається.

І це ж не поодинокий випадок. "Голки в трамваї", "отруйна вода", "сині кити", "аптечний челендж" та інші спам-фейки. Спочатку виникає істерична розсилка, потім повідомлення у ЗМІ, а потім підтягуються реальні історії. Не пересилати відверто маніпулятивні повідомлення? Явно не сьогодні.

Підписатись на Даймара та котиків Відкрити / Коментувати

2023-03-01 14:13:01 А за вікном майже... а ніт, не майже, просто весна. І я найшов КОТИКА! І замакрофотив! Коротше, лайтові #потеревеньки про відчуття безпеки, якого багатьом з нас не вистачає. Можливо з кимось співпаду, бо доволі стандартні речі.

Державна символіка. Прапори особливо. Реально сподіваюсь, що або мене попустить, або їх ніколи не зніматимуть, доки я живий. На початку повномасштабного їх активно тибрили, доречі, суто з патріотичних почуттів. Якщо ніде нема жовтоблакитного, я починаю сумніватися — чи я вдома, чи тут безпечно. Доречі, це саме та причина, з якої я почав робити метеликів та листя самі-знаєте-яких кольорів: щоб мати при собі шматочок спокою.

"Доброго дня, вам потрібен пакет?" — зазвичай далі цієї репліки балакати з касирами не вдаєцця, проте чесні спроби заспокоюють навіть більше, ніж обслуговування суто українською.

Природа довкола. Той факт, що квіти квітнуть, небо синє, а врожай сам себе не збере (а міг би й да!) мене шалено заспокоює. Ковід, хрєновід, русня, метушня, але зранку буде світанок, який я просплю.

Павербанк та г-пон інтернет. Чесно, найкраща штука, яку вигадало людство. Хто тижнями сидів у крижаному будинку без світла, зв'язку та грошей з вищеназваних причин, той зрозуміє.

Підписатись на Даймара та котиків Відкрити / Коментувати

2023-02-28 15:02:58 Про #написання_текстів та "правопис", себто про один з прийомів, як зробити текст цікавішим. Про маніпуляції зі словами я писав осьдечки, а зара про те, як не вбити читача своїм простирадлом. А то мені нудно читати укрТГ.

Спочатку треба все одно вправно писати за нормами літературної української

Вбити у собі правопис. Популярність блогерів виникла через те, що вони писали та балакали "як живі люди". Жива вимова передаєцця за схемою "звук=літера", і так, я дійсно кажу "цця", а не "ться" чи "ця". Скорочене слово тре' позначати апострофом, але можна й нє.

Пильнувати за наголосами у авторських словах. Якщо треба пояснювати — не тре пояснювати, наголос має бути очевидним. Я часто-густо кажу "слОви", а не "слова", але не користаюся цим на письмі, бо нема жодної гарантії, що читатимуть не "словИ".

Вживати власну лексику. Де ї брати, то не моя справа, українська багата на діалекти. В ідеалі — мати два-три вирази, що притаманні лише вам. Але специфічні слова та вирази створюють відчуття причетності до таємної спільноти.

Не спамити авторськими словами. Я не знаю ідеальної формули, але текст, що на 90% складено з незрозумілих слів, читати нереально. Це нагадує класичну ситуацію з матюччям, коли людина каже "в єбєнях пиздець яка хуйня з лайном" і всі мають зрозуміти, що на Поскоті (а не на Таїрово) велика аварія на каналізації. Тіко замість матюків — сленг та діалектизми.

Я просто продивив кількадесят українських каналів і всі наче ЗНО складають. Мо' час троху користацця усіма можливостями інтернету та рідної мови?

П.С. Так, пані маршал їздить зі мною просто у торбі. І взагалі, будь-яка сумка, яка не рюкзак — то для котиці, а не для хазяйського мотлоху.

Підписатись на Даймара та котиків Відкрити / Коментувати

2023-02-27 14:13:00 Про Кока-колу та майбутнє #SMM. Якщо чесно, я знав, що цей день настане, але був певен, що двіж ростиме від ринкового дріб'язку до гігантів, а не навпаки. А от на тобі.

Coca-Cola офіційно оголосила, що використовуватиме нейромережі.

Отже, ChatGPT створюватиме рекламні слогани Коли, а DALL-E працюватиме над дизайном.

Що це означає? Глобально — гаплик на ринку праці, для Кока-коли — нічого, окрім хайпожерства. Зара поясню, що куди.

Коли велика корпорація публічно заявляє, що маркетологи/копірайтери/дизайнери не дуже потрібні, дрібніші компанії сприймають це, як сигнал діяти. Й чим менша компанія, тим менше в неї грошей. І компетенції в маркетингу.

Велика корпорація може собі дозволити тримати людей, які допрацьовуватимуть за нейромережами. Маленька - ні. Насправді, офіційно чи ні, люди використовуватимуть нейромережі. Особливо для "дешевих" замовлень чи рутини. Але профі побачить, де машина зробила хрінь і виправить, а власник маленької фірми — ні.

З ринку щезнуть дрібні замовники, а точка входу стане вищою. Це добре й погано водночас, адже замовники-жмотяри хоч і лайно, але для новачка це шанс набити руку/оцінити можливості та піти на нормальний хліб. Пара місяців волячої пахоти за копійки й окрім навичок з'являється розуміння, де норм пропозиція, а де ні.

Збільшиться перелік базових компетенцій — так, з нейромережею треба навчитись працювати. І ніт, "забити" не вийде, адже на написання з нуля йде більше часу.

Кока-кола просто зіграла на випередження, розуміючи, що її працівники все одно застосовуватимуть штучні інтелекти. Доречі, почитайте, що сама ЧатГПТ каже з цього приводу.

П.С. А на прохання створити слоган, ця штука просить заплатити. Тож навіть програми розуміють, що безоплатна праця — зло.

Підписатись на Даймара та котиків Відкрити / Коментувати

2023-02-26 17:50:00 Час #потеревеньок за те, як я випадково камбекнув собі тремор рук. Я не хотів викладати це відео, але потім згадав, що викладати завалений контент це теж важливо для іміджу.

В мене є така штука, як БуДжо. Досьогодні це було дуже й дуже релаксуюче заняття — наприкінці місяця я сідав, підбивав підсумки, думав за новий малюночок і робив кілька сторінок, на ходу підбираючи наліпочки-скотчі. Мені в голову бахнуло зняти цей процес. Ну а шо, на ютубі купа залипачок з таким!

Ніч. Кухня. Стіл. Я. Канцтовари. Все підготовано, вмикаю зйомку й розумію, що виставив світло так, що тінь від руки затуляє роботу. Бо я ж ліворучко, коли малюю. Зупинивсі. Згадав, що коли я пишу, я праворучко, тож світильника має буть два. Увімкнув спалах як додаткове світло. Ручка почала писати криво. Проводжу лінію - а ї нема. Психую, бо лінії будуть волохаті, малювати тре короткими рисками, а це "непрофесійно". Маркер раптом просотує листок наскрізь. Скотч липне криво. Сам собі дряпнув руку на видному місці. Зробив одну колонку дат ширшу за інші. Наліпки з завеликим білим краєм, а ножиць під рукою нема.

Вже на пункті "світло" руки почало трусити. І чимдалі, тим сильніше. Зрештою, я не витримав, вимкнув камеру й вже зранку доробив все нормально. Без камери. Хоча руки трусить досі, а я вже був певен, що позбувся проблеми — ніт, тепер на кілька місяців це знов зі мною. Але наприкінці березоля я знов повторю спробу.

Просто сходу поставив собі зависоку планку, в процесі закомплексував — малюю лівою (це неправильно), малюю рисками (насправді по-різному, просто коли воно не_пише, без варіантів), збився, не продумав ідеально композицію (хоча в цьому й кайф).

Найтупіше в історії — коли сів монтувати, то зразумєв, що ані наведення "волохатих" ліній у прискоренні х20, ані їхньої мікроволохатості на камеру не видно.

Підписатись на Даймара та котиків Відкрити / Коментувати