Доредачив й виклав другу главу, пішов чухати третю — #антихудожня_література росте й шириться. Якщо спочатку все ще виглядало, як щось пристойне, то тут Остапа понесло в хащі. Бо спочатку ти такий "в мене буде лайтова штука з характерниками й нявками", а потім сидиш і малюєш суспільно-політичний устрій, рівень технічного прогресу... І наявність магії (у нормі) не спрощує, а ускладнює процес.
Просто написати "тут є магія" не можна, підібрати епоху-референс потрібно, але складно, тож я спробував розкрутити ідею, яка самопоховалася у нетрях історії. Тобто, що б було,
якби Річ Посполита продовжила існувати.
Отже,
маємо конфедерацію замість держави. Себто, військовий союз, учасники якого щомиті можуть перегризтися між собою. Все тримається лише за рахунок представницької демократії і відсутності альтернативних союзників для її воєводств. Десь більшість вважає за необхідне тісніше злиття у єдину державу. Десь навпаки — і там до людей, що сприяють глибшому об'єднанню, суспільство ставиться дуже погано
. Так і живуть вже років з вісімсот і ні, їм нормально.
Хєрово все з прогресом, бо він не може йти у бік індустріалізації, відповідно - деякі процеси не можуть відбуватися (ще й в умовах перманентного воєнного положення). Взагалі, я спробував подумати у бік техномагічного світу й зрозумів, що занадто багато зав'язано саме на індустріалізацію: від розвитку міст до створення різних приладів. Коли навколо поторочені індивідуалісти із купою магічних істот, деякі речі просто не потрібні.
Ну й
попадасів стало багато. Бо якщо механізм потрапляння туди Мар'яни зав'язаний саме на напад русні, то вона така не може бути одна. А по-друге — тупо цікаво, як вплине на світ значуща частина прибульців.
Третя глава вже на підході, а з нею й нова частина описів процесу.
Підписатись на Даймара та котиків
