DISCOVER

2022-01-17 18:25:08 ​​Зізнавайтеся, всі встигли насолодитися красою різдвяно-новорічних локацій у своїх містах?

На фото — святкове містечко під назвою Арка Gallery, яке розташували біля Арки Дружби народів

Дякуємо за світлину Aleksandr Bachurskiy. Відкрити / Коментувати

2022-01-16 17:57:15 ​​Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному – сьогодні мова піде саме про нього.

Музей і за сумісництвом заповідник в Опішному, присвячений тематиці етнічного гончарства, – заклад науково-дослідного та культурно-освітнього профілю.

Його головна мета: зберегти й популяризувати історичну спадщину цього ремесла. Село Опішне давно завоювало славу як один із загальновизнаних центрів культурної самобутності нашого народу, завдяки праці майстрів кінця ХІХ–початку ХХ ст., чиї вироби експортувались до десятків країн світу.

Музей гончарства в селі Опішне було відкрито у 1986 році за сприяння вищого правління УРСР, а уже через 3 роки на основі урядової постанови на базі закладу сформовано музей-заповідник. Зараз його функціонування спрямовано не тільки на збір зразків та формування колекцій, а й на вивчення та відродження гончарства.

Колекція гончарних виробів музею налічує більше 40 тисяч екземплярів, які представляють собою, як експонати традиційних осередків, так і вироби майстрів художньої кераміки. Фонд гончарних одиниць постійно поповнюється. Особливу цінність несуть унікальні миски, зібрані в різних областях.

На території заповідника варто відвідати музеї-садиби сім’ї Пошивайлів, гончарки Олександри Селюченко, колекціонера опішнянської кераміки Леоніда Сморжа.
Це не просто найінстаграмніше місце в Полтавській області, а і в цілісінькій Україні.

Більше про музей тут: https://discover.ua/locations/nacionalnyy-muzey-zapovednik-ukrainskogo-goncharstva. Відкрити / Коментувати

2022-01-15 19:30:09 ​​Нагадуємо ТОП-3 факти про фантастичний Підгорецький замок.

1. Підгорецький замок можна побачити в білоруському фільмі сімдесятих років «Дике полювання короля Стаха».

2. Свого часу замок відвідували австрійський імператор Франц Йосиф, німецький кайзер Вільгельм II, Іван Франко, Федір Глінка, Ян Матейко, Олексій Толстой та багато інших відомих особистостей.

3. Сцена балу, де королева має пред'явити підвіски, у фільмі «Д'Артаньян та три мушкетери» (1978), знімалась у Підгорецькому замку.

Більше про замок тут: https://discover.ua/locations/podgoreckiy-zamok.

Неймовірне фото: Olena Domanytska. Відкрити / Коментувати

2022-01-14 15:33:04 ​​ Зимовий Дністер з висоти пташиного польоту.

Фото: Ваня Падалка. Відкрити / Коментувати

2022-01-13 18:07:24 ​​​​Стільське городище на Львівщині – важлива пам'ятка нашої історії. Свого часу тут проживали так звані білі хорвати, які вважаються одним зі слов'янських племен, що частково зіграло роль у формуванні українського етносу.

Засноване городище було приблизно в VII столітті, розквіт його прийшовся на X століття, а прийшло в занепад воно вже у XIV столітті. Є свідчення, що в період розквіту загальна кількість населення городища складала близько 45 тисяч осіб. Відповідно до припущень дослідника Ореста Корчинського, до 993 року поселення могло бути столицею Білої Хорватії, після — входило до Руської держави.

Масштабність поселення також підтверджується топографічними назвами урочищ, лісів, окремих скель та інших об'єктів, які говорять про значимість цього місця в історії розвитку краю. Наприклад, Золоті Ворота, Залізна Брама, Княжа Криниця, Коморище, Гребля, Вежа, Підкоморище. 

За фото дякуємо Andriy Vasylyshyn. Відкрити / Коментувати

2022-01-12 16:34:42 ​​«Арабський будиночок», «Будинок зітхань» або особняк Ковалевського – дохідний дім у Києві, по­будований у стилі роман­ського замку за проєктом архі­тек­тора П. Альошина для держав­ного діяча М. Ковалев­сько­го.

Це велика сіра споруда з одного боку схожа на середньовічний замок, а з іншого – нагадує палаци у східних країнах, де місцеві жителі звуться арабами, тому кияни також звуть її «Арабським будиночком». Колись у внутрішньому дворику цього будинку були конюшня, сад, і навіть фонтан. Цікаво, що одну з кімнат «Арабського будиночка» було обладнано, як купе у вагоні поїзда. Подейкують, вона могла навіть розгойдуватися задля відчуття, ніби насправді їдеш залізницею. Архітектор створив цю кімнату за проханням власника будинку, оскільки той зустрів свою дружину саме в купе поїзда.

Тоді чому ж дім також зветься «Будинком зітхань»? Можливо, таку назву він отримав тому, що під час будівництва його вартість постійно збільшувалась і власнику потрібно було брати позику за позикою. Це його, звичайно, засмучувало, і він щоразу зітхав.

На фасаді замку бачимо мордочку кота з вусами. Цікаво, що в такий спосіб архітектор Альошин увіковічнив пам’ять про себе для нащадків, бо цей кіт дуже вже схожий на самого архітектора.

Більше про пам'ятку тут: https://discover.ua/locations/arabskiy-domik. Відкрити / Коментувати

2022-01-11 16:03:14 ​​​Сьогодні нагадуємо про фортецю, засновану 1492 року на берегах річки Ікви, яка сьогодні визнана пам’яткою культури, архітектури та історії. Це Дубенський замок. 

Колись він був чи не найбагатшим у Європі, адже неприступні мури та заплутані підземні коридори ховали незлічені скарби князів Острозьких. Тож не дивно, що ворожі війська постійно оточували замкові стіни. Але фортеця вистояла і жодного разу не була взята штурмом.

З моменту зведення замок неодноразово реставрували та зводили нові укріплення. Його зовнішній вигляд обумовлювався оборонним призначенням: глибокі рви, ходи-тайники й гармати мали захищати місто від нападників. 

На території замку розташовувалися два палаци: в північній частині – князів Острозьких, в південній – князів Любомирських. Та як це часто буває із замками, все найважливіше було сховано під землею. Князь Острозький увійшов історію як найбагатший вельможа Європи, і все цінне він задля безпеки зберігав у підземеллях. Там же, у глибоких льохах, зберігалися запаси провіанту на випадок облоги. Сьогодні в цих моторошних підземеллях влаштовано музей тортур.

Як годиться кожному замку, є у Дубенського власна легенда. У 1577 році, коли палац готувався до весілля князевої племінниці Беати, на замок напали татари. Всі гості були наполохані, але не наречена. Вона забігла до однієї з веж та вистрілила з гармати. Ядро влучило просто у намет, де перебували хан та його син. Татари, що лишились без ватажка, відступили, а хоробру Беату назвали відьмою.

Сьогодні Дубенський замок можна назвати ледь не розважальним комплексом. У його стінах розташовані виставки, кав’ярня, кінотеатр та інша інфраструктура. Співробітники закладу проводять пішохідні, театралізовані і нічні екскурсії.

Більше про твердиню та її історію можно прочитати тут: https://discover.ua/locations/dubenskiy-zamok. Відкрити / Коментувати

2022-01-10 17:02:37 ​​Традиційно не втомлюємося милуватися Карпатами.

Дякуємо за світлину Mykhailo Kucherak. Відкрити / Коментувати

2022-01-09 18:15:46 ​​​​Засніжені Співочі тераси у Харківській області.

Дякуємо за світлину Artur Koichurenko. Відкрити / Коментувати

2022-01-08 17:31:12 ​​Сьогодні розповідаємо про Скалатський замок на Тернопільщині.

Замок був закладений у 1630 році. Сьогодні він входить до Національного заповідника «Замки Тернопілля». Можна сказати, що йому пощастило: з-поміж усіх старовинних споруд Тернопільської області Скалатський замок зберігся чи не найкраще.

Замок у містечку Скалат заклав галицький мечник Кшиштоф Віхровський. Хоча сучасні розкопки показали, що дерев’яні укріплення тут існували ще у XIV столітті, замок веде відлік саме з 1630 року. Протягом століть Скалат був амфітеатром військових дій та набігів. Замок був захоплений під час Визвольної війни 1648-1657 рр., спустошувався татарськими набігами, був пошкоджений під час Першої та Другої світової війни. В результаті численні перебудови сильно змінили первісний вигляд споруди.
До наших днів вдалося зберегти чотири кутові вежі та оборонні мури. Житловий корпус та внутрішній сад були безповоротно втрачені. 

Але Скалатському замку пощастило: він був включений до Національного заповіднику «Замки Тернопільщини», після чого розпочалася реставрація. Наразі замок відкритий для екскурсій та охочих провести фотосесії. Деякі башти перетворені на експозиційні зали, в яких представлені археологічні знахідки, зброя, українські вишиванки та картини видатних художників.

Більше про замок тут: https://discover.ua/locations/skalatskij-zamok. Відкрити / Коментувати