DISCOVER

2022-07-20 19:24:20 ​​ Як бути сміливим мов Україна?

Креативна агенція Banda, Онлайн-університет Choice31 та Міністерство цифрової трансформації України підготували інтерактивний курс від експертів з історії, культури, теології, бізнесу та політології, який розкриє секрети української хоробрості.

Цей путівник є віртуальною подорожжю Україною. Пристебніть паски безпеки та приготуйтеся пірнути в українське коріння, адже історія циклічна .

Розпочати курс Відкрити / Коментувати

2022-07-17 13:13:58 Відкрити / Коментувати

2022-07-15 14:18:46 Який варіант Вам подобається найбільше? (можна обрати декілька)

1 та 2 (це один проєкт) - 11
23%
3 - 19
40%
4 - 8
17%
5 - 9
19%
Не подобається жоден - 1
2%
48 человек уже проголосовало. Відкрити / Коментувати

2022-07-15 14:09:26 Відкрити / Коментувати

2022-07-13 16:22:14 ​​ Нещодавно ми вже розповідали про Ганну Гаврилів та благодійний фонд Спадщина.UA. Сьогодні розкажемо про ще один їхній проєкт "Врятувати храм Івана Мазепи" .

Український бароковий храм Покрови у с.Дігтярівка був останнім великим архітектурним проектом, зведеним за кошти Івана Мазепи у 1708 - 1709 рр. Він був свідком зустрічі гетьмана Мазепи та Карла ХІІ, де було прийнято доленосне рішення піти проти російського царя Петра І під час Північної війни. У ХІХ ст церкву перебудували, а в радянський період нанесли значних руйнувань. 

Перший етап відновлення припав на початок 2010-х. Тоді вдалося реставрувати частину приміщення. У 2021 почався збір коштів на продовження робіт, але завадила війна. Попри те, що Дігтярівка місяць перебувала під окупацією рашистів, храм не зазнав додаткових пошкоджень і вже в квітні активісти та підрядники почали підготовку до поступового відродження святині. На даному етапі команда займається облаштуванням металевої покрівлі на маківці відреставрованого рамена.

За ходом і результатом робіт можна слідкувати на сторінці проєкту. Там же є інформація і про те, як можна підтримати ініціативу. Відкрити / Коментувати

2022-07-11 15:24:13 Укрзалізниця опублікувала рейтинг найкращих вокзалів України. Їх обрали пасажири за допомогою відгуків залишених через QR-коди на вокзалах. У першу п’ятірку ввійшли:

найбільший тупиковий вокзал в Україні в Одесі;
один з найбільш завантажених залізничних вокзалів – Запоріжжя І;
Харків - Пасажирський, з якого  в 2001 році вирушив перший в Україні швидкісний потяг «Столичний експрес»;
станція Рівне, яка після відкриття майже 150 років тому стала місцем прогулянок та відпочинку заможних містян і місцевого дворянства.;
один з найстаріших в Україні – вокзал Івано-Франківська.

Також було визначено найкомфортніші потяги. Ними стали:
№91/92 Харків — Одеса;
№749 Київ — Івано-Франківськ;
№43 Івано-Франківськ — Київ;
№236/235 Одеса — Чернівці;
№233 Покровськ—  Дніпро.

Компанія продовжує збирати відгуки про свою роботу, тож якщо бачите QR-коди на вокзалах чи в потягах, скануйте і діліться враженнями . 

: vokzal.org.ua, pobudovano.com.ua, ua.trip-impressions, businessvisit.com.ua Відкрити / Коментувати

2022-07-09 14:26:59 ​​ Національний перелік нематеріальної культурної спадщини України поповнився ще на 21 елемент.

6 липня відповідний наказ підписав Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України. Відповідно до нього до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України додали: 

Традицію приготування яворівського пирога (Львівська обл);
Створення об’ємної сферичної різдвяної звізди села Мацьковичі (Львівська обл);
Знання і практики приготування сахновщинського короваю (Харківщина);
Традиційне харківське коцарство – виготовлення килимів-коців (Харківщина);
Новорічну традиція буковинського маланкування  (Чернівецька обл);
Особливості виконання клезмерської музики Подільського (Кодимського) району Одеської області;
Різдвяний обряд «Мошу» – чоловічої коляди (Одеська обл);
Знання, вміння та практики, що стосуються приготування та споживання біляївської рибної юшки (Одеська обл);
Музей традиційного народного мистецтва як інтерактивний простір нематеріальної культурної спадщини Одещини (Одеська обл);
Міліну (запіканку з творогу в лаваші) – знання, навички та звичаї (Одеська обл);
Метод будівництва «суха кладка» (Одеська обл);
Бузинник – десертна страва з бузини, традиції приготування та споживання (Черкащина);
Традиція приготування обрядової страви «крупки» с. Мостове Андрушівської громади Житомирської області;
Мистецтво виготовлення яворівської дерев’яної забавки (Івано-Франківська обл);
.Звичай і технологія приготування святкової та поминальної каші у місті Авдіївка Донецької області;
Традиція лозоплетіння в с. Іза Хустського району (Закарпаття);
Міжнародний Різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях» (Івано-Франківська обл);
Гуцульська бриндзя (Рахівський район Закарпатської області, частина Івано-Франківської та Чернівецької областей);
Культура приготування та споживання плацинди у селах долини річки Фрумушика(Одеська обл);
Українська писанка: традиція і мистецтво (уся територія сучасної України);
Бортництво Київської області 

«Внесені до Національного переліку елементи нематеріальної культурної спадщини представляють практично всю Україну. І це дуже важливо, оскільки свідчить про незламність української культури та її життєздатність, попри всі намагання російського агресора знищити нашу ідентичність», – зазначив Олександр Ткаченко .

Фото: The Ukrainians Відкрити / Коментувати

2022-07-07 13:20:06 Український аеропорт "Бориспіль"  увійшов у ТОП-10 кращих аеропортів Східної Європи 2022. Згідно з рейтингом британської консалтингової компанії Skytrax він займає 7-ме місце.

Перший пасажирський авіарейс у аеропорт «Бориспіль» відбувся рівно 63 роки тому – 7 липня 1959-го. На рік пізніше аеропорт прийняв перші міжнародні рейси.

На сьогодні «Бориспіль» – основний і найбільший пасажирський міжнародний аеропорт України, єдиний, що  має трансконтинентальний статус . «Бориспіль» забезпечує до 70% авіаперевезень України. У 2019 році його пасажиропотік склав рекордні 15 млн чол, а в червні того ж року було встановлено ще один рекорд: за 24 години через нього пройшли 52362 пасажири

Ми вже не можемо дочекатися, коли після перемоги зустрічатимемо в «Борисполі» українців, що повертатимуться додому і туристів, які на власні очі приїдуть подивитися на цю «сміливу Україну» .

Фото: AeroTime Hub, Avianews Відкрити / Коментувати

2022-07-06 20:36:53 «На Купала – нічка мала. В нас на вулиці Купала»

У ніч з 6 на 7 липня за новим стилем українці вже майже 800 років святкують Івана Купала. Але витоки свята сягають ще язичницьких часів. Воно символізувало народження літнього сонця – Купала . У християнстві вважається, що в цей день народився Іван Хреститель – предтеча Ісуса Христа. Згодом традиції двох культур об’єдналися в одну.

Для онлайн-платформи Автентична Україна кандидат історичних наук, етнолог Ірина Батирєва розповіла про:

історію та символіку свята;
його відповідники в інших культурах;
чому забороняли святкувати Купала;
чим цей обряд праваблював митців та на які шедеври надихав;
на яких «трьох китах» тримається традиція святкування.

А ще на сторінці проєкту є низка цікавих відео та підбірка літературних джерел присвячених святу Івана Купала. Шукайте ключі до розуміння української самобутності тут.


За купальськими таїнствами підглядала
Давидюк Ірина. Відкрити / Коментувати

2022-07-04 17:39:39 ​​ Ми продовжуємо шукати круті українські ресурси для пізнання наших звичаїв та культури і сьогодні ділимося новою порцією цікавих проєктів:

проєкт “Автентична Україна”, створений за підтримки Google Ukraine, виствітлює українську культуру з різних сторін. Від народного виконавського мистецтва й архітектури старовинних дерев’яних церков - до кубофутуризму та унікальних історичних предметів;
Instagram-блог MuseumsofUkraine присвячений різноманітним музеям, виставкам, замкам;
Krapka.Krapka – про українську культуру, мову, історію, мистецтво та його методи інтеграції у сучасні реалії;
Postril.ua та _cerpanok – Instagram-блоги про українську літературу;
Квартира 23 – присвячений українській музиці та поезії різних періодів;
anything_traditionalua – блог Уляни Явної – колекціонерки традиційних вишиванок та килимів;
Old_khata_project – фотодослідження традиційної української сільської архітектури;
Ukrainian Modernism – Каталог української модерністської архітектури;
Слух – головне українське медіа про музику та культуру;
Український архітектурний модерн – присвячений українській архітектурі початку ХХ ст.

На фото робота української художниці Любові Панченко, яка померла у віці 85 років у Бучі, виснажена після російської окупації Відкрити / Коментувати