До речі, про світосприйняття та комунікацію. Була в мене один | 🌺 узнавая себя по-новому каждый день ☘️

До речі, про світосприйняття та комунікацію. Була в мене один раз цікава розмова, після якої я в черговий раз відчула як одна реакція людини, одна фраза може бути багатомірною і всеохоплюючою, якщо вийти за рамки своїх уявлень і максимально сфокусуватися на співрозмовнику в моменті, замість того щоб бути в «своїй шкаралупці уявлень»

А сама фраза дуже проста, ось вона:

"Зміст комунікації в реакції, яку вона викликає"

Ще разочок.
"Зміст комунікації в реакції, яку вона викликає"

І ще раз …..
"Зміст комунікації в реакції, яку вона викликає"

Коли мені сказали цю фразу, відчуття було в форматі «ну всі слова зрозумілі, а разом щось суть зловити не виходить»
А у вас вийшло?

Давайте спочатку «пофілософствуємо» як зазвичай говорять люди, з якою ціллю?

Чи можемо ми сказати, що людина говорить для того щоб «висловити свої думки, щоб її почули» (і як доказ цій догадці: як часто ви слухали фразу в відповідь обвинувачення « ти мене не чуєш!, я ж тобі сказала……» ), тобто імпульс йде від людини щоб самовиразитися, при цьому вона очікує доволі конкретної реакції від співрозмовника і якщо цієї реакції не отримує – то є «шанс» отримати конфлікт (або відкритий, або закритий) .

А тепер візьмемо іншу сторону медалі: якщо ваша ціль «бути почутим» - то ви будете говорити «як вам хочеться», чи ви будете підбирати слова щоб співрозмовнику був зрозумілий зміст ваших слів?

Хоча відповідь виглядає очевидною, та пропоную вам «погратися в роль Шерлока Холмса» і поспостерігати за собою хоча б тиждень, задаючи собі питання «а от зараз я з якої позиції говорю? З позиції бажання висловити свою думку чи з позиції прагнення бути почутим?»

До речі, хочу вам дати ще один #лайфхак_психологія: називається він «я-позиція»: це коли ви замість того, щоб «кидатися словами-обвинуваченнями» в стилі «ну я ж тобі казала! Ти ж мене не розумієш/не чуєш» і все в такому ключі , набагато ефективніше побудувати речення по формулі:
«коли ти робиш ось це і ось це, то я відчуваю те і те» . Таким чином, ви людині даєте можливість перестати гадати що «у вас на серці» і при цьому зберігає/формуєте атмосферу довіри і бажання йти разом для вирішення потенційно конфліктних моментів.