Get Mystery Box with random crypto!

Адвокат Дроздова Елена

Логотип телеграм -каналу drozdova_lawyer — Адвокат Дроздова Елена А
Логотип телеграм -каналу drozdova_lawyer — Адвокат Дроздова Елена
Адреса каналу: @drozdova_lawyer
Категорії: Факти
Мова: Українська
Передплатники: 346
Опис з каналу

Аналітичний та інформаційно-правовий дайджест.
Для консультацій та співпраці пишіть: @drozdova_ev

Ratings & Reviews

3.00

2 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

1

3 stars

0

2 stars

1

1 stars

0


Останні повідомлення

2021-01-29 12:40:46
508 viewsedited  09:40
Відкрити / Коментувати
2021-01-26 12:32:34 чинний КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих доказів.
Справа №728/578/19
http://reestr.court.gov.ua/Review/93595821

оцінка відповідності обвинувального акту вимогам ч. 2 ст. 291 КПК проводиться на стадії підготовчого провадження та не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Справа №278/3669/15-к
http://reestr.court.gov.ua/Review/93542016

постановлення ухвали про продовження судового розгляду без видалення суду до нарадчої кімнати не є істотним порушенням кримінального процесуального закону.
Справа №278/3669/15-к
http://reestr.court.gov.ua/Review/93542016

розбіжності у проголошеному та друкованому тексті вироку є істотним порушенням вимог КПК.
Справа № 575/835/16-к
http://reestr.court.gov.ua/Review/93374012

приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком, є обов`язком суду, який призначає покарання за сукупністю вироків.
Справа №201/9215/18
http://reestr.court.gov.ua/Review/93336642

невнесення секретарем судового засідання в журнал судового засідання ухвал, що були постановлені без виходу до нарадчої кімнати, є порушенням ч. 4 ст. 371 КПК, але саме по собі не є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Справа № 311/1222/17
http://reestr.court.gov.ua/Review/93564715
559 views09:32
Відкрити / Коментувати
2021-01-26 11:58:01 78. Захисник вважає, що практика Верховного Суд свідчить про різне застосування статті 286 КК залежно від того, потерпілою особою є пішохід чи водій іншого транспортного засобу, і зазначає, що такий підхід свідчить про дискримінацію тих водіїв, які допустили зіткнення з пішоходом.
... 81. Суд не погоджується із стороною захисту щодо відмінних підходів Суду при визначенні відповідальності водія. Суб`єктом злочину, передбаченого статтею 286 КК, може бути лише особа, яка керує транспортним засобом. Внаслідок цього, ситуація, коли учасниками дорожньо-транспортної пригоди є два чи більше водіїв транспортних засобів, і ситуація, коли учасниками є водій і пішохід, відмінні в деяких аспектах.
82. У першій ситуації може настати кримінальна відповідальність двох (чи більшого числа) водіїв, якщо буде встановлено, що наслідки настали через порушення ними правил безпеки дорожнього руху, або може бути встановлено, що дії одного з водіїв були зумовлені порушенням правил іншим водієм, тому наслідки не були пов`язані з винними діями першого, а були зумовлені його вимушеними діями.
83. У другій ситуації питання про кримінальну відповідальність пішохода не може постати, тому судова практика складається лише навколо визначення винуватості або невинуватості водія і не торкається питання винуватості пішохода.
84. Це зумовлює й певну відмінність у формулюваннях, які використовуються у цих відмінних з правової точки зору ситуаціях.
85. Це, однак, не означає, що дії пішохода, зокрема, порушення ним правил дорожнього руху, не враховуються при визначенні винуватості водія. Суд неодноразово погоджувався з висновком про невинуватість водія, якщо за обставин, які склалися, той не мав можливості вчасно виявити небезпеку або уникнути зіткнення. Про це свідчать рішення у справах № 2602/627/12 (провадження № 51-1199км20) від 1 грудня 2020 року, № 2610/12846/2012 (провадження № 51-1298 км 20) від 17 вересня 2020 року[8], № 130/720/17 (провадження № 51?2134км19)[9], № 345/522/16-к (провадження № 51-2869км18) від 2 квітня 2019 року[10].
86. З іншого боку, Суд застосовував підхід, сформульований у постанові від 10 грудня 2019 року (див. пункт 79 вище), також у ситуації за участі кількох водіїв.[11]
87. Таким чином, Суд не вбачає неоднакового застосування норм права в зазначених стороною захисту ситуаціях.
88. Суд не може також погодитися з доводами про дискримінаційну практику Суду щодо водіїв, що допустили зіткнення з пішоходом. Дискримінацією є різне застосування норм права до осіб, які перебувають в однаковій ситуації. Однак аргументи, які навела сторона захисту, стосуються конкретних обставин справ і різниці у їх оцінці, зумовлених, у тому числі, складом учасників дорожньо-транспортної пригоди. Ці відмінності не виходять за межі врахування конкретних обставин справи при правовій кваліфікації правопорушення, а тому не можуть розглядатися як дискримінаційний підхід.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/94264608
351 views08:58
Відкрити / Коментувати
2021-01-26 11:57:09 33. Суд зазначає, що в матеріалах справи є письмова заява засудженого, якою він надав згоду на проведення огляду автомобіля, і сторона захисту не заперечує цієї обставини. Позиція захисту зводиться до того, що згода засудженого на огляд автомобіля не може братися до уваги для оцінки законності проникнення без судового дозволу, оскільки засуджений був не власником, а лише найманим працівником власника автомобіля, який такої згоди не надавав.

34. Суд не погоджується з такою позицією захисту. Стаття 223 КПК не має на меті вирішення питань власності. Вона захищає особу від необґрунтованого втручання з боку державних органів у сферу її приватного життя, на яку вона вправі розраховувати у своєму житлі або іншому володінні. Суд вже визнавав, що термін «особа, яка володіє» в частини 1 статті 233 КПК охоплює більш широке коло осіб, ніж титульний власник або особа, володіння якої ґрунтується на певних договірних чи інших законних підставах. Більше того, титульний власник у певних випадках не може вважатися «особою, яка володіє» житлом чи іншим володінням в значенні цього положення, якщо володіння пов`язано зі сферою приватного життя іншої особи.

35. У цій справі засуджений керував автомобілем під час події і може вважатися особою, яка на той час володіла автомобілем, для мети частини 1 статті 233 КПК, а тому його згода на огляд автомобіля давала право на такий огляд без звернення до слідчого судді.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/94264608
268 views08:57
Відкрити / Коментувати
2021-01-22 20:46:00 38. Суд зазначає, що в належному кримінальному провадженні є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження (стаття 85 КПК). Таким чином, доказом, що має значення для цього провадження, є не сам автомобіль, а властивості автомобіля під час події, включаючи відповідні сліди зіткнення, стан його агрегатів та інші дані.

40. Таким чином, дослідження автомобіля судом не буде безпосереднім дослідженням його властивостей, що існували на час події і є важливими для вирішення справи. Єдиним способом безпосередньо дослідити ці властивості на час події є дослідження відповідного протоколу та інших доказів, що стосуються події.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/94264608
310 viewsedited  17:46
Відкрити / Коментувати
2021-01-21 15:11:15 Адвокати, які іноді ризикують своїм життям і здоров’ям під час виконання професійних обов’язків, повинні бути забезпечені надійними засобами самозахисту. Одним серед них є травматична зброя, право на носіння якої сьогодні мають навіть журналісти.

https://dpartners.com.ua/advokatam-travmatichnu-zbroyu-u-vr-proponuyuty-posiliti-garantii-profesiynoi-diyalynosti/
322 views12:11
Відкрити / Коментувати
2021-01-16 21:32:14 Сьогодні ЄСПЛ оприлюднив рішення його Великої Палати щодо часткової прийнятності скарг України у справі «Україна проти Росії (щодо Криму)» («Ukraine v. Russia (re Crimea)», заяви №20958/14, 38334/18).

Складний текст чудово структурований: [http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-207622](http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-207622&fbclid=IwAR0d6EPeccu02p7ClZKCGqBhi8LZEiEBNHh7wIWGkGjgxkRFbHfLisTzE6U)

Одне з ключових питань – визнання юрисдикції РФ щодо гарантування конвенційних прав на території Криму, починаючи з 27.02.2014 року (тобто за три тижні до так званого референдуму).

Відео проголошення рішення: [http://tv.coe.int/ECHR/video.php?v=20210114_arret_cedh](http://tv.coe.int/ECHR/video.php?v=20210114_arret_cedh&fbclid=IwAR0g_g-GJ4tVFChFmdki9lHcKbLOeftcIGtHA_QHSwnTuS_HrKNNliZCXoA)

Прес-реліз: [http://hudoc.echr.coe.int/eng-press?i=003-6904972-9271650](https://hudoc.echr.coe.int/eng-press?fbclid=IwAR2dqrUswmjslV5706Yq5VIsgoWSBIxIahFGvRFw2YItVXfLuWLQgP8udA0)
476 views18:32
Відкрити / Коментувати
2021-01-15 16:16:57 Зміни в КПК щодо повторної участі судді у кримінальному провадженні набули чинності!

Стаття 76. Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні
1. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
{№ 1027-IX від 02.12.2020}

З пояснювальної записки (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=2315&skl=10):
Ці зміни передбачають:
- можливість судді апеляційної інстанції, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, брати участі у цьому ж провадженні в суді апеляційної інстанцій у випадках перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті (зміни до статті 76 КПК України);
- можливість оскарження в апеляційному порядку ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті (зміни до статей 331, 392 КПК України);
- подання апеляційної скарги на такі ухвали суду першої інстанції, безпосередньо до суду апеляційної інстанції (зміни до статей 394, 395 КПК України);
- повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду такої апеляційної скарги (зміни до статті 407 КПК України);
- процесуальний порядок перевірки судом апеляційної інстанції відповідних ухвал суду першої інстанції (стаття 422-1 КПК України);
- повернення відповідних матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції (зміни до ст. 423).
382 views13:16
Відкрити / Коментувати
2021-01-13 11:59:45
14.01.2021 вранці Європейський суд з прав людини оголосить своє рішення щодо прийнятності / неприйнятності скарги у справі Україна проти Росії (щодо Криму).
374 views08:59
Відкрити / Коментувати
2021-01-05 13:37:13 Відсторонення судді КС від посади: науковці дали висновок.

Кримінальний процесуальний кодекс встановлює виключно загальні положення відсторонення від посади. Натомість не враховує спеціального статусу суддів Конституційного Суду України.

https://zib.com.ua/ua/pda/146275.html
502 views10:37
Відкрити / Коментувати