2021-01-26 11:58:01
78. Захисник вважає, що практика Верховного Суд свідчить про різне застосування статті 286 КК залежно від того, потерпілою особою є пішохід чи водій іншого транспортного засобу, і зазначає, що такий підхід свідчить про дискримінацію тих водіїв, які допустили зіткнення з пішоходом.
... 81. Суд не погоджується із стороною захисту щодо відмінних підходів Суду при визначенні відповідальності водія. Суб`єктом злочину, передбаченого статтею 286 КК, може бути лише особа, яка керує транспортним засобом. Внаслідок цього, ситуація, коли учасниками дорожньо-транспортної пригоди є два чи більше водіїв транспортних засобів, і ситуація, коли учасниками є водій і пішохід, відмінні в деяких аспектах.
82. У першій ситуації може настати кримінальна відповідальність двох (чи більшого числа) водіїв, якщо буде встановлено, що наслідки настали через порушення ними правил безпеки дорожнього руху, або може бути встановлено, що дії одного з водіїв були зумовлені порушенням правил іншим водієм, тому наслідки не були пов`язані з винними діями першого, а були зумовлені його вимушеними діями.
83. У другій ситуації питання про кримінальну відповідальність пішохода не може постати, тому судова практика складається лише навколо визначення винуватості або невинуватості водія і не торкається питання винуватості пішохода.
84. Це зумовлює й певну відмінність у формулюваннях, які використовуються у цих відмінних з правової точки зору ситуаціях.
85. Це, однак, не означає, що дії пішохода, зокрема, порушення ним правил дорожнього руху, не враховуються при визначенні винуватості водія. Суд неодноразово погоджувався з висновком про невинуватість водія, якщо за обставин, які склалися, той не мав можливості вчасно виявити небезпеку або уникнути зіткнення. Про це свідчать рішення у справах № 2602/627/12 (провадження № 51-1199км20) від 1 грудня 2020 року, № 2610/12846/2012 (провадження № 51-1298 км 20) від 17 вересня 2020 року[8], № 130/720/17 (провадження № 51?2134км19)[9], № 345/522/16-к (провадження № 51-2869км18) від 2 квітня 2019 року[10].
86. З іншого боку, Суд застосовував підхід, сформульований у постанові від 10 грудня 2019 року (див. пункт 79 вище), також у ситуації за участі кількох водіїв.[11]
87. Таким чином, Суд не вбачає неоднакового застосування норм права в зазначених стороною захисту ситуаціях.
88. Суд не може також погодитися з доводами про дискримінаційну практику Суду щодо водіїв, що допустили зіткнення з пішоходом. Дискримінацією є різне застосування норм права до осіб, які перебувають в однаковій ситуації. Однак аргументи, які навела сторона захисту, стосуються конкретних обставин справ і різниці у їх оцінці, зумовлених, у тому числі, складом учасників дорожньо-транспортної пригоди. Ці відмінності не виходять за межі врахування конкретних обставин справи при правовій кваліфікації правопорушення, а тому не можуть розглядатися як дискримінаційний підхід.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/94264608
351 views08:58
А
