Децентралізація: як воно працює? В неділю, 25 жовтня, ми з ва | Записки економіста

Децентралізація: як воно працює?

В неділю, 25 жовтня, ми з вами обирали очільників об’єднаних територіальних громад. ОТГ утворились внаслідок реформи децентралізації, яка розпочалась у 2014 році. Зроблено це для того, щоб спростити адміністративний поділ всередині держави, а також для того, щоб дати громадам більше автономії та незалежності.

Головна ідея децентралізації в тому, що люди на місцях знають краще, що їм потрібно і на що варто тратити кошти. Реформа передбачає 3 ключові пункти:

1. Добровільне об'єднання та укрупнення територіальних громад
В Україні існувало 490 районів. Після реформи децентралізації їх стало 136. Чим менше районів - тим легше ними керувати. Тут, звісно ж, є і економічна сторона - укрупнення дозволяє зменшити бюрократичний апарат і, відповідно, зменшити видатки.

Раніше у нас було 490 районів, в яких було більше 28 тисяч сіл (і ще більше 1.3 тис міст та смт). І в кожному була своя сільська рада, яку треба було утримувати. Після реформи у нас утворилось 1470 громад. Тобто, умовно, при об’єднанні 10 сіл ми отримуємо одного керівника ОТГ замість можливих десяти. Тоді громада звільнила кошти із зарплат 10 сільських голів, які може витратити на інші потреби.

А крім них в сільських радах працюють й інші люди. Відповідно, укрупнення дало можливість зекономити кошти на бюрократичному апараті, щоб витратити їх більш ефективно.

2. Фінансова децентралізація
Раніше міста/райони заробляли гроші у вигляді податків і надсилали їх в державний бюджет. Але чиновник з Києва не може ефективно розподілити кошти в селі десь на Тернопільщині. Відповідно, варто віддати ці функції на місця. Адже, люди в межах ОТГ знають краще, що їм потрібно.

ОТГ отримують у свій бюджет 60% податку на доходи фізичних осіб. Окрім того, на місцях повністю залишаються надходження від єдиного податку (який сплачують в основному ФОП), податку на прибуток підприємств і фінансових установ комунальної власності та податку на майно (нерухомість, земля, транспорт).

Крім того, ОТГ мають прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом (до реформи прямі відносини мали лише обласні та районні бюджети). Тобто, раніше гроші з державного бюджету (умовно, з Києва) йшли на рівень області, а тоді з області - на рівень району і села. Зараз же, ОТГ мають прямий зв’язок з Києвом і отримують ці кошти напряму.

Такі покращення вже дали перші помітні результати. Власні доходи місцевих бюджетів з 2014 по 2018 рік збільшилися на близько 200 млрд. грн. (з 68,6 млрд. грн. до 267 млрд. грн). Люди чітко бачать, скільки вони заробляють і мають можливість розподілятись цими коштами.

3. Нові повноваження та можливості
Реформа не мала б сенсу без необхідних повноважень на стороні ОТГ. Тепер ОТГ можуть самі брати кредити (наприклад, на транспорт чи дороги). ОТГ мають право самостійно визначати містобудівну політику.

Громади отримають право розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Також, ОТГ можуть надавати базові адміністративні послуги: реєстрацію нерухомості, бізнесу, місця проживання особи.

Також, є проєкт про муніципальну варту – це структура, яка має стежити за дотриманням правопорядку, опікуватись питаннями благоустрою, незаконних звалищ, місць для паркування тощо. Вона в жодному разі не може займатися кримінальними справами – це виключно справа поліції.

Висновки

Реформа правильна, і вона вже показує свої результати. У людей з’являється розуміння того, що гроші не йдуть кудись в Київ, а залишаються тут - на місцях. Це дає мотивацію розвивати бізнес і “заробляти” в місцевий бюджет більше. В Ukraїner є велика кількість коротких відео про те, як розвиваються громади і які проєкти вони реалізовують. Рекомендую глянути хоч декілька з них, щоб краще зрозуміти переваги цієї реформи.