Що важливіше, освіта чи інфраструктура? В економіці є таке по | Записки економіста

Що важливіше, освіта чи інфраструктура?

В економіці є таке поняття, як “альтернативна вартість”. Умовно, це кількість одного товару, яким треба пожертвувати, щоб виробити інший. Наприклад, у виробника є можливість з 100 літрів молока виробити 20 кг сиру, або продати молоко сирим.
Отже, альтернативна вартість 1 кг сиру = 5 літрів молока.

При виробництві це зрозуміло. А що, якщо говорити не про класичні економічні приклади?

Ви коли-небудь замислювалися над тим, чому більш освічені жінки працевлаштовані частіше, ніж менш освічені? Відповідь криється в альтернативній вартості. Жінки з вищим рівнем освіти матимуть кращі можливості отримання доходів на ринку праці, а тому залишатися вдома їм буде дорожче.

У 2014 році в Україні рівень зайнятості серед працездатних жінок 15-64 р., які завершили другий етап вищої освіти, становив понад 70%, тоді як рівень зайнятості серед жінок із неповною вищою та повною середньою освітою складав, відповідно, 62% і 40%

А чи є щось безкоштовне?

Політики часто говорять про «безкоштовну освіту», «безкоштовну медичну допомогу» або «безкоштовне житло». Ця термінологія є оманливою. Ці речі не безкоштовні. Для виробництва кожної з них потрібні ресурси, обсяг яких обмежений. Крім того, існують альтернативні способи їх використання.

Наприклад, будівлі, робоча сила та інші ресурси, що використовуються для організації шкільної освіти, можуть натомість бути використані для збільшення обсягу виробництва харчових продуктів, розвитку інфраструктури відпочинку та розваг, охорони навколишнього середовища або покращення якості медичної допомоги.

Вартість шкільної освіти — це ціна товарів, якими необхідно пожертвувати. Держава може перерозподіляти витрати, але не здатна їх усунути.

Вертаючись до заголовку поста - уряд постійно вирішує це питання і перехиляє терези то в одну, то в іншу сторону своїми ріешеннями. Адже, все має свою альтернативну вартість.

Джерело