Чому планова економіка не працює? 5 причин Економічна наука в | Записки економіста

Чому планова економіка не працює? 5 причин

Економічна наука вже давно довела неефективність централізованого планування. Сьогодні коротко розповім про 5 ключових причин.

1. Централізоване планування просто замінює ринкові рішення політикою
Рішення про виділення допомоги бізнесу, дотацій та субсидій приймається не на основі демократичних і ринкових механізмів (отримує той, кому це справді потрібно), а на основі політичних рішень (отримує той, хто більше підтримує потрібну політичну силу).

2. Державні підприємства мають дуже слабкий стимул до утримання витрат на низькому рівні, інноваційної діяльності та ефективності
В приватному бізнесі керівники прямо зацікавлені в ефективності підприємства. В державному секторі керівників цікавить лише збільшення фінансування їхнього підприємства державою.

Майже всі керівники державних підприємств намагатимуться переконати органи планування в тому, що їхня діяльність забезпечує вкрай цінні для людей товари або послуги. І збільшення фінансування дозволить їм створювати для суспільства ще корисніші блага.

А мотивації покращуватись, впроваджувати інновації і ставати ефективнішими - немає. Тому такі підприємства завжди будуть програвати приватному бізнесу.

3. Інвестори, які ризикують власними грошима, прийматимуть раціональніші інвестиційні рішення, ніж центральні органи планування, що розпоряджаються грошима платників податків.
Коли людина ризикує своїми коштами - вона добре думає, куди їх вкласти. Адже, коли будуть збитки - інвестор одразу їх відчує на собі.

Коли це гроші платників податків, то втрати не відчутні для особи, яка ними розпоряджається.І навпаки - коли проект вигідний, то інвестор отримає хороший дохід. А плановик - навряд чи отримає вигоду.

4. Ефективність державних витрат буде майже нульова, тому що бюджет обов’язково треба розділити
Найкраще це пункт пояснить приклад з риболовлею. Риба в океані знаходиться в спільній власності, поки хтось її не спіймає. Тому багато видів перебувають на межі зникнення через надмірну риболовлю.

Усім рибалкам було б краще, якби вилов риби відбувався не такими швидкими темпами, щоб популяції риб мали більше можливостей для відтворення.

Однак рибалка знає, що рибу, яку сьогодні не зловить він, завтра спіймає хтось інший. Тому у нього немає стимулів зменшувати свій улов сьогодні заради збільшення популяцій риб у майбутньому.

Так само і при плановій економіці: або ти виборюєш фінансування для свого підприємства (не думаючи про ефективність), або гроші забере хтось інший.

5. Центральні органи планування не встигають за змінами
Чи можуть органи центрального планування швидко відреагувати на кризу і запропонувати нові рішення, як це робить приватний бізнес?

Розвиток технологій, нові продукти, політичні заворушення, коливання попиту та метеорологічні зміни постійно впливають на відносну обмеженість товарів і ресурсів. Жоден центральний орган не зможе йти в ногу з цими змінами, давати їм політичну оцінку та надавати розумні вказівки керівникам підприємств.

І, звісно ж, проблема працевлаштування
Працівники, яким гарантовано працевлаштування та однакова заробітна плата, незалежно від того, наскільки напружено вони працюють, не зацікавлені докладати будь-яких додаткових зусиль понад необхідний мінімум. Радянську реальність влучно відтворювала стара фраза: «Вони вдають, що нам платять, а ми вдаємо, що працюємо». (За радянських часів був відомий також інший добре зрозумілий вислів: «Хто не краде в держави, краде у своєї родини».)