Дмитрий Тужанский написал для ЕП статью, в которой попытался р | Похищение Восточной Европы
Дмитрий Тужанский написал для ЕП статью, в которой попытался раскрыть тему чрезвычайных полномочий, которыми с недавних пор наделён Виктор Орбан. Как это часто бывает, материал не столько информирует, сколько "расставляет акценты", решая задачу идеологическую, а не познавательную. Неудивительно, что натягиваемая на глобус Украины сова трещит по швам.
"Угорщина сьогодні опинилася також перед загрозами, які спровокував… її ж попередній уряд(и) на чолі з Віктором Орбаном", - нагнетает пан Дмытро. Что же такого напровоцировал этот Орбан? Чем отличился в этом раз?
"Це насамперед рекордна інфляція та вкрай непевна фінансова ситуація в країні через карнавал щедрості влади напередодні виборів, коли скасовувалися один податок за іншим, заморожувалися ціни на соціальні продукти, пальне, комуналку, виплачувалися 13-ті пенсії та надбавки".
Достаточно посмотреть актуальные сведения об инфляции в странах ЕС, чтобы убедиться в некоторой надуманности рассуждений про рекордную инфляцию.
"Додайте до цього катастрофічну залежність Угорщини від російських енергоносіїв", - восклицает пан Тужанский, пытаясь хоть как-то обесценить тот факт, что стоимость и автомобильного топлива, и газа для населения у венгров одна из самых низких в ЕС.
"Все це після російського вторгнення в Україну та реакції Заходу перетворюється на валізу не те що без ручки, а з бомбою на годинниковому механізмі всередині. Не кажучи вже про те, що вся зовнішня політика Віктора Орбана, започаткована в далекому 2010-му, яка ретельно вибудовувалася на антибрюссельських та проросійських наративах і схемах під брендом "Відкриття на Схід" (Keleti Nyitás), після 24 лютого фактично стала історією.
Їй раптом прийшов кінець".
"Ай, баюс-баюс!" (с)
Война, к сожалению, развивается вовсе не так, как это выглядело первые недели. Я бы не рискнул прогнозировать, где будут Украина, Штаты, РФ и Борис Джонсон даже через полгода. Многословные рассуждения о внешнеполитической стратегии Венгрии, её глубоком кризисе и неизбежном провале и т.д. и т.п. выглядят как чистой воды wishful thinking.
Ну и несколько ритуальных заклинаний, куда же без них:
"Але так чи інакше, в довгостроковій перспективі і Будапешту, і Києву потрібно почати нарешті вибудовувати справжню політику один щодо одного.
Будапешту треба почати з розуміння того, що вже не вийде поєднати український вектор з власною лояльністю до Росії.
А також почати дивитися на Україну не тільки крізь призму притисянського району Закарпаття, чи просто як на розмінну карту в геополітичних іграх, а як на суверенну державу, потенційного партнера і союзника в Європі, ринок для угорських компаній, як-от Wizz Air, OTP банк чи угорський MOL, який після позбавлення залежності від російської нафти міг би забезпечувати пальним не тільки сусідні Словаччину та Польщу, а й Україну.
Угорщина має нарешті виробити адекватну політику щодо України, якщо Віктор Орбан щирий у своїх заявах про безальтернативність ЄС і НАТО для Будапешта".
