Далі стало цікавіше. Виявилось, що а) він кермує автомобілем і | Поки молода

Далі стало цікавіше. Виявилось, що а) він кермує автомобілем і зараз усіх доправить тусити далі, б) він знає напам'ять мою улюблену стидну попсу і не соромиться співати.

"То й що?", думала я про його ліву ногу та її дивні рухи, коли він хитав головою під музику. У момент задоволення він нестерпно чарівний. Навіть у такому страшному пуховику. Він задоволений своїм життям більше за всіх моїх їбанутих друзів — а людей з інвалідністю серед них немає.

У гостях стало ще цікавіше, бо ми ще дужче сміялися під настолки, а я все краще жартувала. І коли ми залишилися вдвох, не змогла стримати посмішки — він спитав про мою улюблену пісню та, смішно розхитуючись на шляху до кулера, почав її наспівувати. Я не відводила від нього погляду. Ну, прикольна нога, ну да. Чи вважаю я, що конект із такою харизмою треба гальмувати тільки через власну незвичку?

"Ні, ні за що, поспівай мені ще, прекрасна людино"

****

Я знайшла привід написати йому наступного дня, і коли зрозуміла, що жарти про гомоєблю все ще працюють, зізналася — ти такий приємний, я дуже рада знайомству. Він перевершив мої очікування, відповівши, що весь вечір ловив себе на думці, наче ми знайомі не перший рік.

Знаєш, коли ви з людиною проводите триста годин на день у переписці, то враження про неї формується не так, як коли ви проводите триста годин разом. Переписка добра тим, що демонструє зацікавленість у невимушених умовах. Як швидко ви відповідаєте одне одному і хто пише першим? Чи піде він спати, поки ти не побажаєш надобраніч?

Ми відповідали одне одному надшвидко і не спали до п'ятої ранку, тричі прощаючись. За кілька днів спілкування ми обмінялися безліччю дивних історій про друзів та колишніх і навіть додалися у ВК, щоб поскидати дуже грусний пубертатний реп. Він часто вживав слова "емоції", "добро", "кохання", декламував улюблені вірші та робив ще багато чого приємно маскулінного. Такий лірик. Він говорив моєю мовою, ба навіть глибшою, а це страшна рідкість серед чоловіків!

Я попросила показати фото, на якому він почувався максимально гарним. Це виявився напівнюдс. Крім потужних рук, він має шість кубиків та виразні ключиці, а зони нижче поясу в кадрі, на жаль, не було. Коли моя матка трохи заспокоїлась, я показала і своє схоже фото. Він записав відеовідповідь з квадратними очима. Ну звісно ж :)

****

В перший день страшної київської ожеледиці ми зустрілися на чай та пішли гуляти в парку о 22:00 (я не жартую). Я не поняла, як знову поводитись офлайн, тому спочатку нервово не дивилася йому в ноги. А між тим, ми не могли наговоритися, стрибали з теми на тему, він копіював мої вислови та меметичні виєбони. Милиці тріскали кригу. Іноді ми ковзали, разочок впали обидва. "Як гадаєш, хто здохне першим, якщо зараз на нас вискочить пес?" — сміявся він, показуючи свої ідеальні зуби. Засмоктати б тебе такого смішного блять. Але манери мені дозволяли тільки гудіти від сміху, як корова.

Він провів мене до метро. Рука тягнулася підтримати його на сходах, і я повсякчас смикала себе за це — бо хлопець не потребував втручань узагалі. Потяг був уже носом на пероні, я тупцяла ніжкою, він обіймав милиці і поспіхом закінчував ще одну історію про дитинство.

Я видихнула все повітря з грудей. Він дозволив себе поцілувати.