Трохи думок стосовно ДБР і Бутусова. Факт: цивільна особа за | Свята [кримінальна] Юстиція

Трохи думок стосовно ДБР і Бутусова.

Факт: цивільна особа за невідомих обставин стріляє з бойової зброї (невідомо де, коли і чому, можливо все законно).

Кваліфікація:
1) ДБР заявляє (1, 2) про ст. 414 КК (порушення правил поводження із зброєю), яке є їх підслідністю, бо це військовий злочин (проти порядку несення військової служби). При цьому Бутусов не є спеціальним субʼєктом (військовослужбовцем), тож йому підозру за цим складом злочину оголосити неможливо. Мова йде про тих, хто допустив цивільну особу до стрільби з гаубиці і чи було це на законних підставах.
2) далі ДБР інкримінує ст. 437 КК (!) – планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни. Для початку варто сказати, що це воєнний злочин, а не військовий, тож він підслідний СБУ, а не ДБР і з огляду на нещодавну позицію ВС всі докази тут недопустимі "зі старту". Водночас слідчі ДБР мають протягом 5ти днів повідомити про це прокурора, а прокурор протягом 10ти передати за підслідністю (ці правила набрали чинності буквально на днях).
Але справа навіть не в цьому, а в тому, що настільки широко тлумачити цей склад злочину "треба вміти". ДБРівцям непогано було б хоча б одним оком заглянути в Римський Статут МКС та і взагалі подивитись "що там у людей" (тобто в інших юрисдикціях). Ототожнювати публікацію цього відео із розвʼязуванням війни – непрофесійно.

Ну і те, що це відбувається після відомої прес-конференції я не буду зачіпати, бо відео опубліковано вчора, тож тут причинно-наслідковий звʼязок може бути, а може і не бути. Не треба впадати у відому логічну хибу, адже "після цього не означає внаслідок цього".

Так от проблема ДБР в тому, що багато речей вони роблять вибірково і комунікують питання перед суспільством так само. Невже складно розказати скільки подібних проваджень уже є, за якими резонансними подібними фактами уже "вносились" в ЄРДР і що це звична практика? (якщо вона така, звісно). Можливо тоді суспільство не сприймало б це як політичне переслідування (принаймні сумнівів в обʼєктивності було б менше).

Але це питання риторичне.

Це нормально перевіряти ті чи інші факти в межах кримінальних проваджень (без підозр), проте робити це настільки непрофесійно, вибірково та упереджено комунікувати – це головна проблема ДБР (часто й інших органів правопорядку).