Свята [кримінальна] Юстиція

2022-02-23 14:36:01 Я уже колись писав, але повторюсь — стан "воєнний", бо пов'язаний із війною.

В український мові прикметник "воєнний" це пов'язаний із війною, а "військовий" — військом.

Наприклад воєнні злочини — це геноцид, порушення правил і звичаї ведення війни тощо.
Військові — проти порядку несення військової служби, тобто відносин в армії. Наприклад дезертирство.

Найпростіше запам'ятати з перекладу англійською – воєнний (war) та військовий (military). Хоча якщо ви хочете сказати саме про "воєнний стан" , то є суто юридичний термін "martial law".

Німецькою "воєнний стан" це das Kriegrecht, де Krieg це війна, а Recht це право. Водночас військовий буде militar (там де літера "а" має бути умлаут, але у мене немає німецької на телефоні).

Врешті, навіть російською, якщо подивитись у законодавство, то "военный" та "воинский" розрізняються, понад те існує ще "войсковой" , що пов"язано з історичними особливостями.

Більше мов я не знаю, на жаль, тож наведення подальших прикладів потребувало б зусиль.

Не те, щоб це критично і важливо та слово змінює своє семантичне значення від хибного вживання, проте всі прагнуть говорити правильно і тому про це згадав. Відкрити / Коментувати

2022-02-21 17:12:25 ​​Ще один приклад – «*пропонується закріпити в межах статті 309 КПК України норму, що дозволятиме оскаржувати в апеляційному порядку ухвалу* про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання або особистої поруки, ухвал про відмову у застосуванні таких запобіжних заходів, ухвал про продовження строку їх застосування» (С. 190). В середовищі практиків дискусія йде про те, що 1) особисте зобовʼязання та особиста порука мають настільки невеликий рівень інвазивності, що їх санкціонування може відбуватись не слідчим суддею, а прокурором; 2) ці ЗЗ здебільшого застосовуються у кримінальних проступках і у разі їх порушення, до особи не можна застосувати більш тяжкий запобіжний захід, тож до нього на практиці і без того ставляться легковажно. Тож пропозицію МЮ мені видаються зайвим обтяженням слідчих суддів, посяганням на принцип процесуальної економії. Якщо вже і оскаржувати ухвали про застосування цих легких запобіжних заходів, то як пост-фактум судовий контроль за постановою прокурора про їх застосування.

Але це, звісно, концептуальні позиції і дуже правильно, що стосовно них існує справжня аргументована дискусія. Тож дякую Директорату за цей корисний документ для тих, хто займається розвитком системи кримінальної юстиції. Відкрити / Коментувати

2022-02-21 17:12:20 Директорат правосуддя та кримінальної юстиції Мінʼюсту сьогодні представив моніторинговий звіт за 2021 рік. Його можна побачити за посиланням.

Мені імпонує загальний підхід до викладення матеріалу – не тільки проблема і пропозиції до її вирішення, а нормативний вимір проблеми, судова практика, думки науковців, міжнародний досвід, результати анкетування фахівців.

Проблеми класичні для процесу і згруповані у 8 блоків:
1. Статус окремих учасників кримінального провадження.
2. Недосконалість чинного законодавства в частині регламентації інституту угоди про визнання винуватості.
3. Необхідність підвищення ефективності окремих запобіжних заходів в кримінальному процесі.
4. Захист майнових прав та забезпечення недоторканості права власності в межах кримінального провадження.
5. Здійснення кримінального провадження у режимі відеоконференції.
6. Електронні докази як джерела доказів в межах кримінального провадження.
7. Необхідність удосконалення процесуального інституту грошового стягнення.
8. Неналежне виконання стороною обвинувачення ухвал слідчого судді зобов’язального характеру.


Моя особиста думка – чудово, що такий моніторинг існує і я «знімаю капелюха» перед роботою державних експертів, які його підготували. В плані системності та повноти викладу матеріали він дійсно корисний для людей, які працюють над документами у сфері державної (публічної) політики.

Водночас стосовно змістовної частини, то мене дивують такі речі як «на законодавчому рівні закріпити визначення поняття «обґрунтована підозра» з урахуванням правових позицій ЄСПЛ з цього приводу» (С. 181), оскільки в цьому і розумність підозри та стандарту як такого, що його неможливо визначити законодавчо, лише на рівні судової практики. Якщо ж йти шляхом нормативного визначення, то треба повертатись до цілісної системи «стандартів переконання», яка закладалась у проєкті КПК 2006-2007 років (ми недавно публікували матеріал одного з розробників, Олександра Банчука, де є пояснення в чому він полягає).

Інший приклад того, з чим не можу погодитись, це пропозиція «запровадити в межах кримінального процесу інститут судового контролю за виконанням ухвал слідчого судді» (С. 269). Звісно, є проблема з невиконанням ухвал слідчих суддів, певної тактики звернення з розʼяснення стороною обвинувачення тощо (описали це в дослідженні, яке цитується в моніторингу – Роль слідчого судді у кримінальному провадженні: аналітичний звіт), проте суть судового контролю в тому, що суддя є безстороннім арбітром і не має бути зацікавлений у подальшому ході розслідування. Тож питання того чи виконана його ухвала чи ні, може розглядати в межах розгляду іншим слідчим суддю клопотання, наприклад про продовження строків, проте проявляти активну позицію і цікавитись «а як там, а що» не входить до його функції. До того ж це тільки у ВАКСі слідчі судді займаються лише судовим контролем за дотриманням прав і свобод людини, а у районних судах слідчий суддя не звільняється від розгляду кримінальних справ по суті, цивільний, адміністративних правопорушень. Відкрити / Коментувати

2022-02-10 11:52:44 Гарні речі часто проходять повз нас непоміченими.

Наприклад ми вчора опублікували статтю Миколи Карчевського (ЛДУВС, д.ю.н.) стосовно тенденцій у сфері кримінальної юстиції, які ґрунтуються на аналізі статистичних даних за 2013-2020 роки.

І найуважніші помітили, що мова йде про повноцінне дослідження, підготовлене для Координатора
проєктів ОБСЄ в Україні – Протидія злочинності в Україні (2013-2020): інфографіка. / Карчевський М.В. -Київ : ВАІТЕ, 2021. - 312 с.

А сама стаття є прикладом трьох сфер, у яких хоча і відбулось зменшення кількості кримінальних правопорушення, проте їх структура залишила незмінною рівень негативного впливу на суспільство.

Наприклад, відома проблема з тим, що у сфері наркополітики держава переслідує наркоспоживачів, замість того щоб кинути ресурси на боротьбу з каналами постачання – у 2014 році пропорція засуджень наркодилерів (збутчиків) відносно наркоспоживачів складала 1 до 5 (2271 та 9197 осіб відповідно); у 2020 ж році – 1 до 15 (559 та 8450 осіб відповідно)! Таким чином загальна кількість наркозлочинів зменшилась, проте за рахунок притягнення до відповідальності споживачів, а не тих, хто наркотичні засоби збувають. Детальніше дивіться у самій статті.

Тож для всіх, хто цікавиться кримінальною статистикою та робить свої висновки evidence-based – рекомендую як статтю, так і повну публікацію. Дійсно хороша робота. Відкрити / Коментувати

2022-01-28 18:50:27 Новий випуск рубрики "Люди професії" JustTalk.

Гість – Чарльз Джакоса (Charles Jacosa), який близько 7 років працював прокурором в США на федеральному рівні та відповідав за кримінальні провадження стосовно порушень прав правоохоронцями.

Я ж трошки спробував себе у ролі інтервʼюєра, але здається Чарльз з тих людей, думку яких не треба скеровувати і підігрівати, вона ллється самостійно.

Відео англійською, але ми ретельно підготували субтитри українською, які за бажання можна включити в опціях YouTube.

В продовження "американщини" раджу до перегляду :)



Відкрити / Коментувати

2022-01-14 12:20:53 30. It appears that in setting bail, the domestic courts did not make an assessment of the applicant’s wealth or assets at the time. The applicant consistently argued that the amount of bail was excessive and disproportionate to her income and asked the domestic courts to reduce it referring, in particular, to her family situation (see paragraph 10 above). However, all her submissions to that effect were rejected by the courts as unsubstantiated without any explanation being given. It appears from the domestic courts’ decisions that the amount of damage allegedly caused by the applicant was the principal reason referred to by the courts in substantiating their decisions setting bail.
...
31. The Court observes that the amount of bail set by the District Court was 125 times higher than the maximum amount that could be set for the type of offence the applicant was accused of (see paragraph 6 above). It notes in this connection that although the domestic legislation allowed the court to set higher amounts of bail in “exceptional cases” (see paragraph 19 above), such a decision shall provide a thorough analysis of the circumstances of the case to justify its “exceptional” character.

32. In these circumstances, referring to the principles in the case-law outlined above (see paragraphs 25 and 26 above), the Court finds that by focussing on the amount of damage allegedly caused by the applicant, failing to provide a thorough assessment of all relevant factors including her ability to pay the bail set, and absent satisfactory explanation why bail was set at such exceptionally high level, the domestic courts did not comply with their obligation to provide relevant and sufficient justification for their decisions setting bail, as required by Article 5 § 3 of the Convention. There has accordingly been a violation of that provision.
...
FOR THESE REASONS, THE COURT, UNANIMOUSLY,
...
2. Holds that there has been a violation of Article 5 § 3 of the Convention as regards the failure of the domestic courts to provide relevant and sufficient justification for their decisions setting bail. Відкрити / Коментувати

2022-01-14 12:20:52 В продовження вчорашньої теми – вчора ЄСПЛ опублікав рішення у справі "ISTOMINA v. UKRAINE" (Application no. 23312/15) якраз стосовно застави. Але класичної проблеми з її непомірним розміром. Суд встановив порушення статті 5 § 3 Конвенції, оскільки національний суд не зміг обґрунтувати розмір застави.

А якщо конкретно, то встановив заставу у розмірі 12,250,479 гривень, що в 125 разів перевищує розмір застави для ухилення від сплати податків, фіктивного підприємництва та підробки документів, в яких підозрювалась особа. Зважаючи на майновий стан сторона захисту неодноразово клопотала про зменшення розміру застави до 24 тис. грн, але їх клопотання не були задоволені.

Згодом тримання під вартою замінили на цілодобовий домашній арешт, а під час третього продовження на нічний домашній арешт. Саме стосовно перших двох місяців, тобто тримання під вартою і було встановлено порушення (розмір альтернативної до тримання під вартою застави був непомірний).

Деталі:
5. In February and March 2015 criminal proceedings were initiated against the applicant on suspicion of tax evasion, involvement in a sham business and forgery of documents. According to the investigator, the applicant created and managed a number of sham companies with the aim of tax evasion. As the head of the group of sham companies, the applicant forged the financial documents and instructed the accountant officers of the above companies to prepare necessary reporting documentation. The investigator considered that the applicant had been an organiser of those offences, which had caused damage amounting to 12,250,479 Ukrainian hryvnias (UAH). In his submissions the investigator requested that the court set bail in that amount in respect of the applicant who was at liberty at that time.

6. On 21 March 2015 the Zhovtnevyy District Court of Dnipropetrovsk (“the District Court”) decided to set bail for the applicant as a preventive measure. It also found that there existed risks that the applicant might evade the investigation and trial, hinder the establishment of the truth, influence witnesses or continue engaging in criminal activity. The District Court further considered that since the applicant was accused of a serious offence, the maximum amount of bail that could be set for that type of offence under domestic law (see paragraph 20 below) could not ensure the applicant’s compliance with procedural obligations. Having regard to the gravity of the charges and the amount of damage allegedly caused in the criminal proceedings, the court set bail at UAH 12,249,426 (about EUR 495,000) which was 125 times higher than the amount of bail that could be set for the type of offence the applicant was accused of.
...
8. The applicant appealed, arguing that the amount of bail had been excessive. She asked to have the bail reduced to UAH 24,360, which would correspond to the amount of bail permitted by domestic law in respect of a serious offence. On 10 April 2015 the Dnipropetrovsk Regional Court of Appeal (“the Court of Appeal”) rejected the applicant’s appeal and upheld the District Court’s decision.
...
12. On 15 May 2015 the District Court rejected as unfounded a further request from the applicant to change the preventive measure from pre-trial detention to house arrest.
16. On 29 July 2015 the Court of Appeal found that the extension of the applicant’s detention had not been justified. It therefore quashed the decision of 17 July 2015 and placed the applicant under house arrest, ordering her to stay in her home from 7 p.m. to 7 a.m. every day.
... Відкрити / Коментувати

2022-01-13 15:37:49 Окремо візуалізована статистика: Відкрити / Коментувати

2022-01-13 15:36:25 Покопирсались в статистиці запобіжних заходів, щоб відповісти на одвічне питання, чому застава як окремий запобіжний захід не застосовується в Україні. Тільки як альтернатива тримання під вартою, коли це ненасильницький злочин.

1. Конкретно клопотань про заставу – менше 1%; відмов у задоволенні клопотань з визначенням мʼякішого запобіжного заходу застави – 2-3%.

2. Водночас якщо подивитись на порушення застави, то такі випадки одиничні в межах загальної статистики (конкретно 44-56 щороку).

3. Тож чи є застава ефективною? Чи просто складно відстежити її порушення і прокурори не звертаються зі зміною на більш тяжкий у разі порушення, тож статистика цього не бачить? Які взагалі проблеми із застосуванням застави в Україні? Ось на ці питання відповідає матеріал.

4. А ще бонусом для любителів американської юстиції – як відомо, в Штатах навпаки відмовляються від застави, бо вона часто є непомірною і 70% людей в установах попереднього увʼязнення (jail) сидять із невнесеною заставою. Попри розвинений ринок мікрокредитування саме на застави. Чому? Теж читайте у матеріалі.

От ми на різдвяних канікулах не сиділи склавши руки, а рахували-малювали-писали і представляємо вам editorial, тобто матеріал, над яким попрацювало декілька людей з редакції, а я зібрав усе до купи. Ось матеріал: https://justtalk.com.ua/post/editorial-chomu-v-ukraini-ne-zastosovuyut-zastavu-yak-zapobizhnij-zahid-tsifri-ta-pozitsii?fbclid=IwAR2C4yBgGZsahHZajfTb7iZrbYcrigPM-dR_93xhHs4UxWQGibpiqZ48Ym0 Відкрити / Коментувати

2022-01-12 17:58:15 У США в 2020 році розкрито лише 50% умисних вбивств. При чому це clearance rate, тобто до затримання правопорушника та притягнення до відповідальності, лише момент, коли встановлено обставини та особу, яка вчинила злочин. Далі може бути смерть підозрюваного, недопустимість доказів, вирпавдання врешті-решт тощо.

В Україні ж – 95% (нижче 90% не опускається ніколи), тому ще найменш латентний злочин, з одного боку, з іншого – "справа честі".

Водночас якщо порівняти інші категорії злочинів в Україні та США:
- ненавмисні вбивства (manslaughter) – 69% (в Україні – близько 79%);
- зґвалтування (rape) – 30% (в Україні – 98% за офіційним звітом (як вони порахували не знаю), за даними кримінальної статистики – 77%);
- напад (розбій) (assault) – 47% (в Україні – 63%);
- грабіж (robbery) – 27% (в Україні – 58%);
- крадіжка зі зламом (burglary) – 14%( в Україні – 30%);
- крадіжка (theft) – 15% (в Україні – 41%).

...можна дійти висновку, що наші правоохоронці явно працюють краще. Варто відправляти наших поліцейських на допомогу процесу сертифікації (sertification), розпочатого Трампом (писав про це раніше). Тим паче треба щось робити з нетиповим різким ростом рівня убивств (а про це тут).

А якщо говорити серйозно, без іронії, то кримінальна статистика має бути інструментом прогнозування злочинності для подальшого її стримання. Практичним інструментом. З огляду ж на її недосконалість в Україні, що найперше викликано системо оцінки за динамікою розкриття, яка нікуди не поділась, лише змінала форму, наше знання про злочинність давно є викривленим.

Тож сприймайте ці цифри з велчичезним методологічним застереженням. У нас поліція не працює краще, ні.

--

Джерела:
1. Вербенський М. Г., Кулик О. Г., Наумова І. В. Кримінальна ситуація в Україні: основні тенденції: 2020 рік [Текст]: монографія за заг. ред. М. Г. Вербенського. Вінниця: ТВОРИ, 2021. 144 с.
2. ЗВІТ Національної поліції України про результати роботи у 2020 році (https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17-civik-2018/zvit2020/npu-zvit-2020.pdf).
3. Кримінальна статистика (Єдиний звіт про кримінальні правопорушення за січень-грудень 2020 року – Форма №1, затв. Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 р. №299) (https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2).
4. Weihua Li, Jamiles Lartey. As Murders Spiked, Police Solved About Half in 2020 / The Marshall Project // https://www.themarshallproject.org/2022/01/12/as-murders-spiked-police-solved-about-half-in-2020?fbclid=IwAR2W2VnE9jZSKx9AZDm95DN0xRLXht2jGHsKk8yv2eZ_quwzF2V9dxAykD8. Відкрити / Коментувати