Парадоксальним чином прихильники «совка» хочуть від України то | Євграфов TODAY

Парадоксальним чином прихильники «совка» хочуть від України того, чого б ніколи не отримали в СРСР.

Під час пандемії прихильники «совка» були однією з головних колон протестів проти вакцинації та локдаунів. Але в СРСР у них не було б жодного шансу опиратися будь-яким обмеженням та обов’язкам. В Союзі навіть шульгу перевчали з дитсадка.

Зараз прихильники «совка» хочуть або капітуляції України («Главное, чтобы это поскорее закончилось»), або щонайменше щоб війна не впливала на їхній примітивний побут - щоб були бензин і сіль, не було комендантських годин і світломаскування, а військові не «псували настрій» блокпостами та своєю присутністю у місті. Звичайно, в їхньому улюбленому Союзі за такі розмови їх би жорстко пиздила їхня улюблена гебня - не лише в 1941-му, але й в 1981-му.

Ще вони хочуть свободи слова, віросповідання та пересування. Чого ніколи не було в Союзі.

Є у них козирний аргумент, що всі обмеження СРСР нібито компенсувалися соціальним комфортом: квартирами, санаторіями, школами і медициною. Можемо навіть прийняти це рівняння, але ж в історії СРСР помірні соціальні привілеї були лише віддаленим і опосередкованим наслідком чергової кривавої різанини.

Спочатку йшли постреволюційні грабунки та розстріли - і лише потім деякі радянські громадяни отримували 5 квадратів у комуналці «соцмістечка». Спочатку йшло знищення селянства - і лише потім з‘являлися заводи та соціальна інфраструктура довколо них для деяких громадян. Так, щоб радянська влада спочатку будувала, а потім грабувала, не було ніколи.