І, можливо, контрастом до одного з попередніх постів будуть ро | Євграфов TODAY

І, можливо, контрастом до одного з попередніх постів будуть роздуми про «хороших росіян» та паспорти України для них.

Моя думка - розумію це - викличе обурення. Більше того, я сам зі своєю думкою в чомусь не погоджуся Наприклад, пропагандистка Овсянникова для мене навіть «хорошою росіянкою» не є й близько. Але прошу зрозуміти логіку.

Вочевидь, зараз нам потрібно все, що наближує та пришвидшує нашу перемогу, мир на наших умовах. Ми всі про це говоримо: що важливі навіть дрібниці (ті самі «20 гривень донатів»).

«Паспортизація» та використання «хорошого росіянина» у своїх цілях - одна з таких дрібниць, яка наближає перемогу. Так, наближає не УССД (якщо ви розумієте про що я), не український ренесанс, не Україну від Сяну до Дону, а саме (або: лише) нашу найближчу військово-політичну перемогу.

Чим наближає? Наприклад, тим, що сам факт втечі росіянина до України вносить розбрат в стрій росіян. Мотивує вчиняти так само і, наприклад, вступати до російського легіону в ЗСУ. Або донатити з РФ на нашу армію (є й таке). Для місцевих «невизначених» (таких також досі вистачає ) це теж певний сигнал, що саме тут, в Україні, є центр тяжіння… Ну і так далі. Повторюся: це дрібниці, але з дрібниць складається результат.

В далекій перспективі від «хороших росіян», звісно, користі мало, особливо у порівнянні зі шкодою. Але зараз йдеться про перспективу короткострокову.

З іншого боку, якщо українське громадянство - це святе і знак причетності до найвищої касти, тоді скажіть, будь ласка, а що в цьому громадянстві роблять люди без знання державної мови, з паспортами Кіпру та «ДНР», мажори в київських клубах та європейських кафешках, Кива і Медведчук?! Я також за винятковість статусу громадянина України, але давайте тоді будемо послідовними.