звідси у тебе страх полуденної спеки
світла тому не світиш і вечір просиджуєш потемки:
ляльку дочка твоя віддає молохові на руки —
"де ж це тепера моє дитятко?"
кожного разу як засинаєш
чорне око бика вбирає твою присутність —
он він дихає за стіною
он од кроку його все навкруги горить
он він руку заносить у двері тобі постукати —
УТІКАЙ
