гуркіт винищувача ніби довга хода від софії до михайлівського | сховок.

гуркіт винищувача ніби довга хода
від софії до михайлівського
за день перед війною

одного ранку з твоєї руки їла синиця
тією ж рукою годуватимеш гвинтівку

стукаєш горіхом об горіх
і білка дивиться на тебе з дерева
простягаєш їй жменю — взяла!
взяла! —
пальці ще пам'ятають дотик
білячого хутра
а вже
хапають заплічник — там
де відблискує на ньому заграва

наші сліди не хочуть із нами прощатися —
ми неодмінно повернемося на свої шляхи
де двом величам дзвіниць
добре дивитись одна на одну
і де нас чекатимуть на літургії