ми гасимо вогнище бо на денці світлового дня лишилося зовсім т | сховок.

ми гасимо вогнище бо на денці
світлового дня
лишилося зовсім трохи

ще зовсім трохи — слова які більше не помагають витримувати
бо витримувати — це не знати є в тебе страх чи ні
це коли сняться ранкові години тиші
поки дзвони старої церкви
стогнуть від сильного вітру

ми запеклися в цю землю як кров у тканину
ми наче зціплені зуби
однаково
налиті терпінням —

очі наповнилися побаченим
і не хочуть приймати більше:
ось люди випадково називають домом
не те місце з якого тікали
а потім довго мовчать