наші старі сидять за столом і не знають якої співати бо навіть по колисковій не лишилося памяті відібрана пісня розриває чужу горлянку шматком шрапнелі і повертається щоб сісти побіля нас як колись — із її місця на лаві крапає кров всі піднімають голови дивлячись як небо згромаджується на дощ болить від думки про те як важко нашим дається дихати після авіаудару 124 views19:27
