Учитель – не просто людина з профільною освітою. Це насамперед той, хто надихає власним прикладом, хто поруч, хто веде шляхом любові, вважає 23-річний Петро Сітек. Вчитель із чотирирічним стажем викладає у Школі вільних та небайдужих у Львові. Ця назва дуже добре ілюструє цінності, близькі йому та українцям загалом.
Він став володарем щорічної освітньої нагороди від громадської спілки «Освіторія» – Global Teacher Prize Ukraine у номінації «Молодий вчитель». Була рада вручити її Петру особисто. Ця номінація надзвичайно надихає, адже вона про те, що для молодих людей професія вчителя престижна. Що робота захоплює їх і не лякає труднощами. Хтось із номінантів почав працювати просто перед війною, а хтось – уже в розпал війни. І все одно залишився на своєму місці, не покинув викладання. Це теж заслуговує на окрему вдячність.
Важливий момент: переможець підкреслює актуальний для України курс на гендерну рівність.
Жінки становлять близько 85% українських учителів. Тож наш переможець дає надію, що педагогічна праця цікавить і залучає чоловіків. Бо рівні можливості, за які всі ці роки бореться Україна, мають бути й у професії вчителя.
Велика подяка всім українським педагогам, які під час страшної війни продовжують працювати! І вчать не лише освітніх предметів, а й стійкості та життєлюбності. Зміцнюють віру молоді у свої сили. Показують, що попри ворожий напад життя триває, а отже, у ньому є майбутнє – для дітей, їхніх родин, усієї країни.
Петро каже: найперше хоче виростити учнів щасливими людьми.
А це саме те, чого всі ми хочемо для України. Бо країна, де кожна людина щаслива, обов’язково буде щасливою.