2022-02-17 10:01:12
Ліверпуль Бенітеса – не той клуб, який був здатний зробити когось своїм уболівальником. Так чомусь нині вважає більшість, але я в шкільні роки так не вважав.
Та команда була одним із перших моїх яскравих спогадів про Лігу чемпіонів. Це були часи, коли європейський футбол можна було побачити лише посеред тижня і лише, якщо паралельно ніхто з домашніх не хотів дивитися черговий дурнуватий серіал на 1+1.
То були дійсно яскраві вечори. В один із них мені вдалося побачити кінцівку матчу проти Інтера. Перевага Ліверпуля вражала, а гол Джеррарда з-за меж штрафного в кінці гри вразив ще більше – це було красиво. Тоді я ще не знав, що Джеррард вміє забивати навіть набагато красивіше.
Був лютий 2008-го і Інтер у першому матчі 1/8 фіналу зіграв дуже погано. Власне, це я й обговорював наступного дня з другом із паралельного класу, щоправда, вживаючи набагато менш цензурні епітети.
Нерадзуррі тоді поступилися 2:0. Минуло майже рівно 14 років – і рахунок між Ліверпулем та Інтером той самий. Втім, є певні відмінності: вчорашній матч був не на Енфілді, Ліверпуль не грав краще, а я вболівав уже за Інтер, позаяк Червоні давно не викликають серйозних емоцій, відколи стали постійно перемагати. Нині традиційна роль хороброго англійського невдахи перейшла до МЮ. Час багато змінив.
Більшість вчорашньої гри довелося дивитися стоячи, бо нерви сидіти не давали. І це найкраща характеристика суб'єктивного сприйняття поєдинку.
Погано, що Інтер вийшов на Ліверпуль. Однак вже не настільки погано, якщо все ж обирати з-поміж усіх італійських клубів. Думка фанпабліків Мілана – звісно, дуже авторитетна, але нині Серію А найбільш гідно може представити саме команда Індзаґі.
Інтер поступово (дуже поступово) робить кроки вперед. Він вже не є тим токсичним збіговиськом на чолі з Ікарді, а Ювентус нарешті бачить чорно-синю спину, а не навпаки. Інтер десять років не грав у плей-оф ЛЧ і, нарешті вийшовши сюди, відразу програв найгіршому з можливих суперників через те, що в певних епізодах трохи чогось не вистачало. Справді зовсім трохи.
Так, у Інтера не було швидкісних гравців проти високої лінії оборони Ліверпуля та ще додайте сюди цілу купу цікавої і не менш марної статистики про часові проміжки пропущених голів у топматчах.
Але іноді варто просто подивитися футбол – без цифр теж буває цікаво й красномовно.
Індзаґі дуже сварили після дербі за невдалі заміни, тому, схоже, вчора він просто вже боявся їх проводити. Зробив у кінці, аби було, хоч і випускати не дуже було кого.
Цілком можливо, долю протистояння вирішив Барелла ще у грудні минулого року в матчі проти зовсім іншої команди. «Який же ж він бовдур» (с).
Енфілд вже не той, що 14 років тому: люди, які мислять фунтами, всіма силами намагаються перетворити його на хмарочос. Проте цей стадіон досі залишається ідеальним місцем для камбеків. Втім, досі, на жаль, лише для Ліверпуля.
@FootballDyvan
268 views07:01
Д
