2022-05-01 07:31:36
Коли вдома, то декілька разів на день, дзвоню татові і кажу: "Тат, йду до тебе, роби мені каву".
Вже за три хвилини, в кухні смачно пахне кавою. А Тато, мотається по хаті намагаючись, хоч якось коментувати мене.
На фоні вже традиційно говорить "24 канал". Я починаю свої #думкивголос , а тато з любов'ю підсміюється з мене або інколи сварить.
А потім вже і сам розкаже останні "гарячі" новини дня та з тверезістю спростує моє "надивилася".
Поділиться новими жартами з "Місто вечірнє" та захопленням розповість, що робиться в його фейсбуці.
То наші такі собі пятихвилині побачення з
Татом.
Люблю бути з ним. Підозрюю, що частіше вже діло не в каві...
__
Є ще один Тато. Зовсім інший, аніж тато Вітя. Небесний.
До якого теж приходжу на пятихвилині побачення протягом дня, але тут частіше в тиші та без моїх #думоквголос .
І відверто кажучи, часто з Його ініціативи, аніж з моєї...
Тут мало говорю , більше вчуся сповна мріяти і думати про Нього, залишивши позаду ( хоча б на п'ять хвилин) все своє "фе" і "болить", не поспіхом згадую Його ранкові батьківські настанови та приймаю рішення більше захоплюватись, ніж спішити з словами "дай", "благослови" чи "допоможи".
Люблю такі зупинки з Небесним Татом, а ще більше - потребую. Бо це найбільша реабілітація для душі. Це час поклоніння, правильного фокусування, спокою та доброго перезавантаження.
В такому випадку, волочіння по тій землі, стає легшим...
#ділюсьсерцем
@franknessheart
109 viewsБогдана Скварун, edited 04:31