Мала пацієнтка мліла душею перед дверима лікаря. попомліти душею від страху (тривалий час). Хай трохи попомліє [Пилипко] душею від страху, а як засне, переспить. (Панас Мирний) Попомлів же він тоді за них [пісні] душею. (Панас Мирний) Вночі не спить [Катря], його [дитя] доглядає, вдень серцем за його [нього] мліє, коли робота одірве від його на яку хвилину. (Панас Мирний)
