І почала Хівря Наталцю розважати й голубити. Розумна дитина зараз розібрала, що тепер з матері хоч мотузки крути. (Грицько Григоренко) — Та поїдемо, діду, бо я спішу.. Губи її витягувалися в шворочку… і така вона була свята та божа, що хоч мотуззя з неї крути. (Є. Гуцало)
