​Мистецтво розповідати історії назавжди змінилося на початку X | game of stories

​Мистецтво розповідати історії назавжди змінилося на початку XVII століття. Змінив його — Вільям Шекспір. Він експериментував, порушуючи правила, яких дотримувалися всі, відповідаючи на ключове драматичне питання. Так Шекспір почав приховувати певну інформацію про персонажа.

Раніше драматурги під час побудови своїх творів відразу пояснювали причину поведінки персонажа. Він приховав це, коли працював над «Гамлетом» і продовжив в п’єсах «Отелло», «Король Лір» та «Макбет».

Сам Шекспір завжди скептично ставився до пояснень, психологічних чи теологічних, чому люди чинять саме так, а не інакше. Ба більше, дозволивши глядачам вгадувати точну причину дій персонажа, драматург здобуває можливість гратися їхніми мізками, які він приручив. Адже для більшості людей цікавіше дізнатися, чому людина це робить, а не просто побачити наслідки дій.

Тому Шекспір зробив відповідь на ключове питання не такою очевидною й дістався до джерел людської цікавості. Це зробило людей одержимими його персонажами та драмами.

В сучасних умовах, вміння добре розповідати історії, разом зі знанням психології та нейронауки, — це детальне дослідження людської поведінки.

Варто не просто поверхнево переказувати хронологію дій, а давати аудиторії натяки, чому персонаж поводиться саме так.

game of stories