СЕКС ТА РОЗМОВИ ПРО НЬОГО В УКРАЇНСЬКОМУ СЕЛІ ХІХ — ПОЧАТКУ | Гендер в деталях
СЕКС ТА РОЗМОВИ ПРО НЬОГО В УКРАЇНСЬКОМУ СЕЛІ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ
Частина 8
Авторка: Ірина Ігнатенко
Секс у шлюбі та позашлюбні практики
Незважаючи на важливість дослідження цієї ділянки, доводиться констатувати, що маємо замало матеріалу. Багатьом тогочасним етнографам запитувати і записувати щось подібне у селян було незручно, навіть якщо їх цікавила тема українського сексу.
Відтак реконструювати цю тілесну поведінку чи не найважче. Але спроби описати і класифікувати пози статевого акту були. Зокрема, Фрідріх Краус, науковий редактор і упорядник «щорічника фольклористичних студій і досліджень з історії розвитку статевої моралі» під назвою «Антропофітея», що виходив у Лейпцигу в 1904–1913 роках, колекціонуючи пози статевого акту серед південних слов’ян, писав: «добродій пригадав собі 8 способів. Він міг і більше знати, але селяни не звикли категоризувати і сортувати».
Щодо місця для кохання, статевих поз, практикування орального й анального сексу можна припустити, що найчастіше інтимні стосунки подружжя відбувалися поза хатою: на городі, леваді, біля річки чи ставка. Схожі матеріали дають і сучасні польові дослідження.
Український фольклор, зокрема сороміцький, красномовніший і відвертіший, ніж тогочасні етнографічні записи. Тут прямо згадуються оральний і анальний секс та різні пози.
Ой була я на вгороді,
Наїлася маку.
Тепер моя пізда п’яна,
Єбіть мене в сраку.
* * *
На печі квочка квокче,
Піддружий пизду смокче.
* * *
А в нашої Тетяни
Повна пизда сметани!
А хто хоче спробувати!
Треба перше полизати!
* * *
Ой мамуню, маму неньку,
Я Гриця любила,
Як ми торкнув навстоячки,
Мало не зомліла.
* * *
Ой, мамуню, горох точу,
Їбалам сі, та ще хочу,
Їбалам сі на драбині,
Та й ще хочу дві годині.
* * *
Ішов гуцул з полонини
Та встрічає Марю.
Легай, Марє, під смереку,
Най корінь попарю.
* * *
Латав бабу на печі, латав і на лавці,
Коли б не заспав, полатав би і вранці.
* * *
Я давала свому куму
Ззаду і спереду.
* * *
Ой там, за байраком,
Череда пасеться
Їбе мужик бабу раком,
Аж пизда трясеться.
* * *
На городі бузина,
Під горою ямка,
А дід бабу
Їбе ззаду,
Аж губами плямка!
* * *
Ой там за яром
Та давала чотирьом,
А п’ятому паничу,
Та того вже не лічу.
* * *
Признаюся, хлопці, вам,
Як давала, так і дам;
Ходіть, хлопці, в будяки,
Я вам дам потрошки.
Можна припустити, що українські селяни в сексі не були скутими чи закомплексованими. Живучи на природі і будучи її частиною, вони ставилися до сексу як до природного, нормального процесу і практикували його різновиди.
Суспільство мало обмеження не лише для початку сексуального життя, а й для його завершення. Якщо у пари були онуки, вже не годилося народжувати своїх дітей, інакше з такого подружжя глузували, а дітей називали «бабичами».
Через ранні шлюби і материнство жінки ставали «бабами» ще до сорока років. Тому в сороміцькому фольклорі персонажі фігурують як «дід» і «баба», що означало не старих людей 80+, а людей у найактивнішому в нашому розумінні віці 40+.
Вести статеве життя вважалося також непристойним з моменту настання у жінки клімаксу. Секс після цього культура трактувала як непотрібний. Це свідчить про бачення сексуального життя як другорядного порівняно з його репродуктивною спрямованістю. Навіть спати разом діду й бабі вважалося за сором. Це була бажана нормативна поведінка, але вона могла відрізнятися від реальної практики.
Розглянемо приховані сексуальні практики. Почнемо з перелюбу — подружніх зрад. У селі — замкненій громаді, де всі знали одне про одного все, — важко було «зблудити» непоміченим/ною, тим паче якщо це було не разово.
Теоретично подружні зради засуджували і народна мораль, і церква, та на практиці вони не обов’язково ставали серйозною причиною для сімейних конфліктів, а тим паче розлучення (особливо якщо гуляв чоловік). У суспільстві жінці взагалі радили не зважати на зради, не докоряти і не заводити сварок.
Якщо дружина дотримувалася цієї тактики, її називали «мудрою»; особливо якщо чоловік не мав наміру іти з родини, а виконував свої функції як господар.
