Get Mystery Box with random crypto!

Гендер в деталях

Логотип телеграм -каналу genderindetail — Гендер в деталях Г
Логотип телеграм -каналу genderindetail — Гендер в деталях
Адреса каналу: @genderindetail
Категорії: Тварини , Автомобілі
Мова: Українська
Передплатники: 3.83K
Опис з каналу

⚫️ Консалтинг від фахівчинь з багаторічним досвідом
⚫️ Нас читають агент(к)и змін
#скорочені_тексти та #гендерні_новини

Ratings & Reviews

2.33

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

0

3 stars

1

2 stars

2

1 stars

0


Останні повідомлення

2023-06-09 15:41:43
773 views12:41
Відкрити / Коментувати
2023-06-09 15:41:36 Про дискримінацію в ЗСУ, петицію стосовно жіночих купе, перемогу гей-пари в Європейському суді та українку на Netflix, – читайте в підбірці #гендерні_новини від Анастасії Молоціян

В Україні дослідили дискримінацію в ЗСУ. Тема представленості ЛГБТ у суспільстві та у Збройних силах України є найбільш чутливою. Ставлення суспільства зараз уже більш нейтрально-позитивне, негативу меншає. Так, до представників ЛГБТ 15% опитаних ставляться позитивно, 12% — скоріше позитивно, 44% нейтрально, 8% скоріше негативно та 17% однозначно негативно.

Зґвалтування 14-річної дівчини на Закарпатті: у суді почали розгляд апеляції. Нагадаємо, що 16 березня 2023 року суддя Воловецького районного суду призначила дворічний випробувальний термін трьом хлопцям, яких звинуватили в сексуалізованому насильстві над 14-річною дівчиною.

Петиція про жіночі вагони в потягах зібрала понад 25 тисяч підписів. Тепер її має розглянути уряд. Нагадаємо, що Укрзалізниця відреагувала на петицію, не чекаючи, поки збереться необхідна для її розгляду кількість підписів, тож незабаром в українських потягах запустять пілотний проєкт із жіночими купе.

Українська гей-пара виграла в Європейському суді з прав людини, де судилися проти України щодо порушення прав одностатевих пар. Суд постановив, що відсутність в Україні регулювання одностатевих стосунків – це порушення статті 8 і 14 Конвенції з прав людини, а отже, є дискримінацією за ознакою сексуальної орієнтації. Кожен із заявників отримає 5 000 євро компенсації, яку вони вирішили перерахувати на потреби ЗСУ.

Заборона аборту в Ірані. Там патрулюють міста, щоб виявляти підпільні клініки, де роблять аборт. Так Іран намагається впоратися зі скороченням чисельності населення. За словами чиновника МОЗ Ірану, з порушниками «суворо розправлятимуться», а медичний персонал позбавлятимуть ліцензії. Наразі жінки в Ірані можуть легально зробити аборт лише в разі, якщо плід має генетичні захворювання або якщо вагітність загрожує життю матері чи дитини. 

Євроcоюз приєднався до Стамбульської конвенції про запобігання гендерно зумовленому насильству. Рішення про приєднання до Стамбульської конвенції Рада ЄС ухвалила 1 червня, підписаний документ набере чинності 22 червня 2023 року. Очікується, що приєднання Євросоюзу до Конвенції стане поштовхом для зусиль країн ЄС щодо реалізації рівності між жінками та чоловіками. 

Марш Рівності KyivPride цього року пройде в Ліверпулі (Велика Британія). Щорічний Прайд-марш LCR Pride Foundation у липні 2023 об’єднається з КиївПрайдом, продовжуючи спадщину підтримки Євробачення та демонструючи солідарність з ЛГБТІК+ спільнотою в Україні.

Фільм про вплив повномасштабної війни на рівень домашнього насильства та його форми презентували в Україні. «Поруш тишу» спільно створили Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) та StarLight Media за підтримки урядів Канади, Великої Британії, Бюро гуманітарної допомоги USAID та Гуманітарного фонду для України (UHF).

На Netflix вийшов фільм «Клондайк» української режисерки Марини Ер Горбач. Стрічка розповідає про події російсько-української війни на Донбасі та історію подружжя, яке мешкає поблизу місця, де збили літак MH17. Жінка вагітна, але відмовляється виїжджати на більш безпечну територію.
720 views12:41
Відкрити / Коментувати
2023-06-08 16:40:43 Ми відкрили коментарі

Закликаємо вас поділитися з нами в коментарях, що для вас є український фемінізм – в минулому і сьогоденні? Та чи відгукується вам запровадження такої дати?
1.0K viewsedited  13:40
Відкрити / Коментувати
2023-06-08 16:35:25
Одна з ілюстрацій серії. Уся серія - на фейсбук сторінці за посиланням
1.0K views13:35
Відкрити / Коментувати
2023-06-08 16:31:21 Кілька років тому з рунету була запущена інформаційна хвиля про існування так званого Дня фемінізму.

Цей день почали відзначати 30 травня, у тому числі про нього у соцмережах писали і в Україні. Хоча базовий фактчекінг показує, що це фейк.

Очікувано, що ми не хочемо мати нічого спільного з росією. Тож нічого не готували до цієї дати і не збираємося.

Натомість ми подумали про те, що все ж фемінізм, в тому числі, український фемінізм, заслуговує свого окремого дня.
Нам є чим пишатися, але при цьому є за що боротися!

Тож, оголошуємо 8 червня – Днем фемінізму!

Чому сьогодні? Цю дату запропонувала одна з наших підписниць, коли ми лише думали щодо запровадження дня.

Адже саме сьогодні День народження Наталії Кобринської – засновниці організованого фемінізму в Україні. Саме Кобринська створила першу феміністичну організацію («Товариство руських жінок», 1884), видала перший альманах на теми рівности («Перший вінок», 1887), обстоювала жіночу освіту та періодику.

У часі війни фемінізм має нові виклики і реагує на них. Знову, як і 100 років тому, українським феміністкам доводиться відстоювати права жінок і незалежність України водночас. Тож, наша серія цьогорічних ілюстрацій присвячена саме цьому – викликам, з якими стикаються борчині за права жінок у 2023-му році.
991 views13:31
Відкрити / Коментувати
2023-06-07 16:44:38 Якими мають бути норми захисту й допомоги постраждалим від сексуального насильства?

Авторка: Ярина Волошин

#скорочені_тексти

Сексуальне насильство — злочин. Однак в Україні досі не вироблено норми правозахисного процесу, у якому постраждалі точно можуть розраховувати на правосуддя, розуміння, чутливість. На жаль, ця тенденція зберігається і після початку повномасштабного вторгнення.

Навіть у ситуації, коли у воєнних злочинах ми обвинувачуємо росію / російських військових / росіян, винними у воєнних злочинах сексуального насильства часто вважають постраждалих. Проблеми з обвинуваченням постраждалих старі як світ - історія обвинувачень молодої дівчини, яку вчитель зґвалтував на випускному вечорі в Кривому Розі рік тому; історія жінки, яку намагалися зґвалтувати в потязі, чи обурлива історія з Кагарлика.

На відміну від замовчуваного десятиліттями злочину масових зґвалтувань над цивільними жінками часів Другої світової війни, нині вже почалися кримінальні розслідування цих випадків, проблема набрала суспільного розголосу і є надія на покарання винуватців. Однак поки що і з вірою постраждалих у те, що їх почують, і з готовністю громад прийняти й зрозуміти цю травму, спрямовану і на них дуже складно: постраждалі намагаються забути свою травму, втримати її в собі і зробити все, щоб не дізналися ні рідні, ні сусіди, ні поліція.

Яка природа сексуальних злочинів? Сексуальне насильство зазвичай має на меті не задовольнити сексуальну потребу, а встановити владу над конкретною особою чи певною групою осіб через неї (її сім’єю, громадою, етнічною групою, наприклад). У таких умовах тотального контролю і влади немає місця бажанню чи вибору.

У цій ситуації всі ми мали б стати опорою й підтримкою для постраждалих, але тут вмикається інший тип влади, де ми, українське суспільство, починаємо карати постраждалу. Фрази типу «а чого ж вони до тебе пішли?» або «чого з іншими такого не сталося, а тільки з тобою? Може, ти їх сама покликала?» — це ніщо інше, як прояв фукіанської концепції «дисциплінарної влади» над постраждалою. Сюди можна віднести і шпильки від односельчан, і некоректні й абсурдні питання медиків, журналістів, поліції, і багато інших необдуманих слів та дій. Інколи на постраждалих навіть вішають ярлики колаборанток. На жаль, сексуальне насильство як спосіб ведення війни існує тисячоліттями.

Найголовніше для нас у пошуку аргументів для українського суспільства — в обставинах примусу не може йтися про «добру волю», згоду на стосунки чи будь-які інші ознаки партнерських сексуальних стосунків. Це воєнний злочин, де є конкретна постраждала, навіть якщо комусь здається, що це зрадниця, яка погодилась на стосунки з ворогом.

Як заохотити постраждалих і забезпечити їм чутливі послуги? Чого треба навчитися просто зараз?

Навчитися впроваджувати механізми фіксування воєнних злочинів.
Будь-які послуги, допомога чи підтримка, що їх надають постраждалим, мають бути чутливі до ситуації, з розумінням того, які жахливі події пережила людина.

Спеціалісти-практики повинні повністю усвідомлювати можливі негативні наслідки від документування свідчень на постраждалих та інших свідків, ширшу спільноту і самих слідчих; бути готовими до шкоди, яку можуть завдати такі наслідки; вжити заходів, щоб запобігти такій шкоді або мінімізувати її».

Ми майже точно не знаємо, що сáме людина переживає в окупації, за яких обставин вона (не) вчиняє ті чи ті дії, тому, мабуть, не варто свою картину світу приміряти на цих людей, слід натомість керуватися принципом «не нашкодь». Це поки що найважче завдання.

Текст опрацювала Авраменко Юлія
992 views13:44
Відкрити / Коментувати
2023-06-05 16:34:32
#ВАУ - це журнал про те, як би виглядав світ, якби сексизм був спрямований на чоловіків.

#фем_мем
1.2K views13:34
Відкрити / Коментувати
2023-06-02 14:54:50
1.7K views11:54
Відкрити / Коментувати
2023-06-02 14:53:38 Про смертну кару за гомосексуальні стосунки, першу в Україні жінку-водолазку та першого в світі президента-гея, – читайте в підбірці #гендерні_новини від Анастасії Молоціян

Перша жінка-водолазка працюватиме у ДСНС. Нині Тетяна Мордач нарівні з чоловіками опановує цю професію у Міжрегіональному центрі швидкого реагування Держслужби та витримує складні фізичні й психологічні навантаження.

Відомий своїми «фото у ліфті» на підтримку України, дизайнер Франк Вільде закликав ухвалити закон про реєстровані партнерства в Україні. Законопроєкт №9103 дасть змогу одностатевим і різностатевим парам офіційно оформити свої стосунки. Нещодавно Президент України прокоментував можливість запровадження в Україні реєстрованих партнерств: «в умовах воєнного стану неможливо внести зміни до Конституції, а відповідно до Закону України, «шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки й чоловіка»».

Тепер за гомосексуальні стосунки каратимуть смертю в Уганді. Президент Йовері Мусевені підписав закон проти ЛГБТК+ спільноти. За «ЛГБТ-пропаганду» каратимуть 20 роками вʼязниці, а за гомосексуальні стосунки з ВІЛ-позитивною людиною передбачена смертна кара.

Відкритий гей вперше у світі став президентом країни. Ще у 2014 році Едгарс Рінкевичс став першим політиком в історії Латвії, який відкрито заявив про свою сексуальну орієнтацію.

У центрі Берліна зведуть будинок для лесбійок та квір-жінок. У будинку буде 72 квартири, а також культурний центр літніх жінок-лесбійок організації Rad und Tat GmbH і кафе. «Тут лесбійки та квір-жінки зможуть отримати можливість вести гарне життя та насолоджуватися старістю в недискримінаційному та доброзичливому оточенні», — вважають в асоціації.

Роботи 15 українських мисткинь лягли в основу анімаційного відео «Re-framing my body-2: протидія стереотипному зображенню жінок». Відео розповідає історії усвідомлення себе, власного тіла, життя під тиском стереотипів та звільнення від них.

5000$ на розвиток власного проєкту. Безкоштовне фандрейзинг-навчання на інноваційній платформі FUNdraiser та нові можливості для молоді за сприяння Програми розвитку ООН в Україні в межах проєкту EU4Recovery за фінансової підтримки Європейського Союзу. Старт 12 червня 2023 року. Зареєструватися для участі можна за посиланням.

Малі та середні сімейні й жіночі підприємства мають шанс отримати гранти на розвиток бізнесу через програму USAID «Конкурентоспроможна економіка України». У межах ініціативи планується надання грантів у розмірі від 10 тис. до 35 тис. доларів США.
1.5K views11:53
Відкрити / Коментувати
2023-05-31 12:40:13 Шана чи осуд? Як пам’ятають загиблих на війні жінок
Авторка: Оксана Іванців
#скорочені_тексти

Від початку російської агресії у 2014-му жінки воюють на рівні з чоловіками. На жаль, вони так само гинуть.

За словами Ганни Маляр, заступниці Міністра оборони, зараз Україна має один із найбільших показників щодо кількості жінок у Збройних силах серед країн-членів НАТО. Загалом в українській армії служать більше 38 тисяч жінок, сім тисяч приєдналися до Збройних сил після початку повномасштабного вторгнення.

Проєкт «Що таке пам’ятати» досліджує політику та практики вшанування памʼяті загиблих військових у російсько-українській війні. Згідно з цими даними, в Україні було зареєстровано 423 076 учасників бойових дій, серед яких 21 789 жінок. На 16 червня 2021 року в «Книзі пам’яті полеглих за Україну» було внесено 4 415 загиблих, серед них 21 жінка.

Нас виховували на тезах про те, що війна – то чоловіча справа. Ми наче і звикли, що жінки виборюють своє місце в армії, воюють на рівні з чоловіками, але ми не звикли, що вони також гинуть.

Можливо, смерть жінки особливо шокує, бо кожній жінці ще й доводиться проходити в армії складний шлях, боротись за своє місце, перемагати не лише страх і власні фізичні обмеження, але й гендерні упередження. Близькі загиблих свідчать, що з цими упередженнями доводиться боротися навіть після смерті героїнь.

Шана до мертвих починається з поваги до живих. Тому, мабуть, про памʼять жінок-військових неможливо говорити окремо від становища жінок у армії.

Якщо жінка-військова чує на свою адресу знецінення, бо вона «погана мама – кинула дитину», «пішла в армію, щоб знайти чоловіка» і «навіщо тебе туди відпустили», то ймовірно, якщо так станеться, що вона загине, те саме почує її сімʼя.

Як не парадоксально, але гендерні стереотипи працюють навіть після смерті. Анастасія Береза, яка опікується родинами загиблих військових ще з 2014 року, каже, що сімʼї, які втратили на війні маму, дружину, дочку чи сестру стикаються з нерозумінням, а іноді й осудом суспільства.

Анастасія розповідає – близькі загиблих жінок кажуть, що дуже часто чують: «ой, а навіщо вона пішла?», «у неї була маленька дитина», «не треба було так робити», «чому ви її туди відпустили?»

Анастасія Береза каже, що чоловіки жінок, які загинули на війні, зазвичай замість того, щоб відчувати повагу, гордість, підтримку, відчувають вину, бо «відпустив», «не вберіг». А якщо це ще й чоловік не військовий, то він відчуває сором, бо ми досі живемо в суспільстві, де будь-який подвиг жінки сприймається, як «невдача» її чоловіка. Тому, якщо жінкам-вдовам співчувають, то на чоловіків накладають додаткову провину. Анастасія помітила, що чоловікам доволі важко говорити про своїх дружин, про їхні героїчні вчинки.

Діана Макарова зізнається: «Я боюсь, що ми не захистимо жінок на фронті від того, що їм скажуть потім. Що ми не захистимо сім'ї загиблих. Це вже було після Другої світової війни, нічого доброго жінкам не сказали – «ти пішла, щоб чоловіка знайти», «щоб поваландатись». Через це багато жінок приховували, що воювали. Я дуже боюсь, що в і наш час знайдуться обивателі, які щось подібне скажуть. І вже знаходяться. І особливо боюсь, що вони скажуть це дитині, матір якої загинула.»

Ми маємо захищати памʼять про жінок. Ця робота ще на нас чекає. І після закінчення війни, і після активної фази війни. Ми це все проходили вже в 2015, коли закінчилась активна фаза. Від «я тебе туди не посилала» до «та вона туди пішла, щоб мужика собі знайти». Це нівелює, знецінює, ранить так, як не здатні ранити слова ворога.

На питання: «Що ж робити, щоб цього не сталося?» – пані Діана відповідає: «Помічати жінок».

Текст опрацювала Настя Соколова
1.4K views09:40
Відкрити / Коментувати