Культура сексу, орієнтована на жінку Авторка: Ганна Гриценк | Гендер в деталях
Культура сексу, орієнтована на жінку
Авторка: Ганна Гриценко
• СЕКСУАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ І ЖІНОЧА АГЕНТНІСТЬ
У другій половині XX століття процеси сексуальної емансипації жінок пришвидшилися. Це не було б можливим без громадянської і трудової емансипації. Жінки частіше залучалися до найманої праці, що збільшило рівень їхньої соціальної самостійності. Відокремлення церкви від держави дало жінкам можливість реєструвати шлюб в органах держави і розривати цей шлюб за власним бажанням. Розвиток науки й освіти, знання про жіночу репродуктивну фізіологію і винайдення контрацепції зняли тягар регулярної вагітності.
Жінки почали долучатися до вивчення сексуальності, першою серед них була Вірджинія Джонсон, партнерка Вільяма Мастерса. Разом Мастерс і Джонсон розвинули в 1960-х новий напрямок досліджень — сексологію. Їхня спільна книжка «Основи сексології» вперше детально розклала по поличках фізіологію жіночої сексуальності, а також містила порівняно прогресивні поради, як уникнути зґвалтування: жінкам слід ясно проговорювати межі своєї готовності до сексу, а чоловікам не треба застосовувати до жінок силу.
Проте по-справжньому процеси сексуальної лібералізації почалися лише в другій половині сторіччя. Секс загалом вийшов за межі подружнього ліжка, а середній вік вступу в шлюб зріс. З’явилося масове розуміння і визнання того факту, що секс без мети відтворення — важлива частина життя людини.
Масово поширилася порнографія, а в кінематографі з’явилися еротичні сцени. Дехто з феміністок критикує сексуальну революцію за те, що порнографія, сексистська реклама, теж є почасти наслідком цього загального послаблення моральних норм. Та це лише інакші прояви сексуальної експлуатації, а не її поява з нуля.
Серія акцій громадянської непокори стала початком масового руху за права ЛГБТ-спільноти. Розмивання обов’язкової нормативності гетеросексуальності і цисгендерності розмивало й нормативність жіночої та чоловічої гендерних ролей.
• БОРОТЬБА ІЗ СЕКСУАЛЬНОЮ ЕКСПЛУАТАЦІЄЮ ТА КУЛЬТУРА ЗГОДИ
Друга хвиля фемінізму синхронно із сексуальною революцією почала порушувати теми сексуальної експлуатації чоловіками жінок, культури зґвалтування і «міфу про красу», права на аборти і доступу до контрацепції. Флешмоб #MeToo і викриття масових сексуальних домагань у Голлівуді теж є етапом жіночої сексуальної емансипації.
Концепція культури згоди передбачає повну добровільність самого факту заняття сексом і кожної окремої практики в рамках сексуального акту. Ця модель базується на діалозі, високому рівні самосвідомості і повазі.
• ПЕРЕГЛЯД ОБОВ’ЯЗКОВОЇ ГЕТЕРОСЕКСУАЛЬНОСТІ
Феміністки другої хвилі зробили свій внесок у нове розуміння сексуальності, винайшовши концепцію «політичного лесбійства». Це твердження, що гомосексуальну орієнтацію можна собі свідомо обрати як частину сепаратистського підходу у фемінізмі, максимальну відмову від контактів із чоловіками.
Адрієн Річ стверджувала, що гетеросексуальність жінкам нав’язана і її підкріплює низка соціальних обмежень, а бінарний розподіл на гетеросексуальних жінок і лесбійок не відповідає дійсності.
Третя хвиля фемінізму руйнує бінарну модель гендерної ідентичності (чоловік/жінка), що тягне за собою руйнування моделі сексуальної орієнтації (гетеро/гомо).
• АЛЬТЕРНАТИВИ: КВІР-ТЕОРІЯ, СЕКС-ПОЗИТИВ
Квір-теорія — це академічна альтернатива традиційним концепціям сексуальності. Термін queer, який буквально означає «дивний» поступово почали використовувати як «парасольку» для того, що не відповідає нормативним рамкам. Основний постулат теорії — відмова від жорсткої прив’язки біологічної статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності та гендерної експресії одне до одного.
Секс-позитивний фемінізм уважає лібералізацію поглядів на сексуальність важливою частиною загального розкріпачення жінок. Секс для жінки може бути добровільною, приємною і корисною практикою та взагалі позитивним досвідом.
Опрацювала текст Надія Кулик
