Пройшов червень – прайд-місяць. Цього року прайду в Україні | Гендер в деталях
Пройшов червень – прайд-місяць. Цього року прайду в Україні не було, втім українці були на багатьох прайдах. Їхні голоса звучали в усіх просторах, аби знов привернути увагу світу до подій війни та потреби свободи.
ВаршаваПрайд – щорічна одна з найбільших подій ЛГБТ-спільноти в Європі – цього року пройшов сумісно із Київ Прайд.
Із загальних 120 000 людей, українців було майже 3000. Вони стояли окремою колоною, несучи українські стяги над головами.
Українці у Варшаві виходили не тільки за права ЛГБТ, а за саму Україну та проти російської агресії. КиївПрайд напередодні події опублікували цілий маніфест, серед основних положень якого позиція української нації як рівноправної серед європейських, заклик надавати нашій державі, нашому народові, війську та урядові максимально можливу підтримку у боротьбі за свободу та цілісність, та заклик рахування з потребами та інтересами спільнот ЛГБТІ+ як невід’ємної складової української нації.
«Звичайно, війна дуже вплинула на права ЛГБТ-людей в Україні. По-перше, як в принципі впливає будь-яка криза на права людини. Зараз дуже багато сервісів є недоступні. Наприклад, транс-люди не можуть отримати у повній кількості терапію. Складність у ВІЛ-позитивних людей, у тому числі, і на окупованих територіях, адже вони теж не можуть отримати терапію», - Тіна Собко, спеціалістка з комунікацій ЄКОМ, ЛГБТ-активістка
Всі різні – всі рівні. У колоні зустрілися ті, в кого більше немає дому; ті, хто тікав від ракет та артилерії; ті, хто солідарні із ними. Польша надала простір для усіх голосів.
«Я вийшла на українсько-польський Прайд у Варшаві, щоб вимагати свободи для України. Тому що "рускій мір" з його жорстокістю і ненавистю до всього, що не вписується в єдино правильну парадигму, не має мати шансів для існування», - Dzvenyslava Shcherba, координаторка з росту та активізму в Amnesty International Ukraine
На вимогу КиївПрайду, будь-яку російську символіку під час ходи було заборонено. Тим не менш, представники росії із умовно опозиційними прапорами все одно були присутніми, що сильно суперечило цьогорічним гаслам.
«Поки я тут – мій дім розносять ракетами. Як далі жити в цьому світі – я не знаю. Мій план – битися до останньої краплі крові, так, як я можу, на тих фронтах, на яких вмію. Всім, хто забуває про війну, танцюючи на вулицях Європи, я ткну її прямо в обличчя», -Edward Reese, квір-активіст, проєкт-менеджер КиївПрайд.
Огляд цьогорічних прайдів готує для Гендер в деталях Альона Грузіна
