Я прибуваю на Залізничний вокзал у Львові, за три дні подола | Гендер в деталях
Я прибуваю на Залізничний вокзал у Львові, за три дні подолавши маршрут Луцьк-Київ-Чернігів-Київ-Вінниця і ось Львів, тішуся, що скоро опинюся вдома і переведу подих – замовляю «Блаблакар». З паном Віктором на місці посадки зустрічаюся через пів години, в авто лунає стишено музика, окрім мене, є ще двоє пасажирів. Усі вони їдуть до Києва. Виходить, я теж їду до Києва, а мала б – до Луцька. Я гублюся в думках, як пояснити трьом незнайомцям в авто, що я сплутала місто і забронювала поїздку не туди?
«Вибачте, у мене щойно змінилися плани. Я повинна повернутися», – кажу водієві. «У вас щось трапилося?» – питає той. «Це довга історія, зупиніть машину, будь ласка», – завершую поїздку я.
Це справді довга, із тяглістю понад п’ятнадцять років історія, десять з яких я справді їздила до Києва, бо там був мій дім. І досі він там.
Я – п’ятикласниця на першій парті, вчитель географії розповідає про найбільшу річку України – Дніпро. В зошиті я малюю річку на всю сторінку і дівчинку.
В той день з‘являється мрія бодай раз побачити Дніпро на власні очі.
Я – семикласниця, яка читає «Місто» Підмогильного. Це я опиняюся зі Степаном у гущині натовпу на Хрещатику. Блискучі вогні, гуркіт і дзвінки трамваїв, виття автобусів, пронизливі викрики дрібних авто й гукання візників разом з глухим гомоном людської хвилі — це все разом з героєм всотую в себе я.
Я – дев‘ятикласниця, яка побачила по телевізору рекламу вистави «Вишневий сад» і поїхала із загіпсованою ногою вперше в театр, вперше в Київ.
Я – двадцятирічна дівчина, яка чотири ночі на тиждень проводить в потязі, щоб у вівторок та п’ятницю відвідати курси тележурналістів в столиці, а потім пішки пройтися із центру до вокзалу, насолоджуючись моментом, коли я в Києві!
У Рильського було про те, що в кожнім зламі й повороті в Києві таїться усміх і любов. Я йду на побачення із корінним киянином і розповідаю йому, що Володимирській вулиці уже понад тисячоліття – найбільш давня!
ПРОДОВЖЕННЯ за посиланням
Про дім, який не хочеш втрачати, розповіла журналістка Мирослава Ільтьо
Ілюстрація Олександри Майор
#16днів #втративійни #16днівактивізмупротинасильствва #16DaysofActivismagainstGenderBasedViolence
