#скорочені_тексти Новий закон про рекламу: за сексизм — до суд | Гендер в деталях

#скорочені_тексти
Новий закон про рекламу: за сексизм — до суду
Авторка: Катерина Вітер

10 вересня 2021 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про рекламу” щодо протидії дискримінації за ознакою статі», 5 жовтня закон повернуто з підписом від Президента. Розповідаємо, що передувало ухваленню нового закону, які внесено зміни і яка відтепер відповідальність за сексистську рекламу.

Новий закон удосконалив правове регулювання в галузі реклами для протидії дискримінації за ознакою статі, що відповідає зобов’язанням України згідно з Конвенцією ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок.

Протидію дискримінації за ознакою статі передбачено також Угодою про асоціацію України з Європейським Союзом та іншими міжнародними документами, що їх обов’язковість погодила Верховна Рада України, серед них Стратегія гендерної рівности Ради Європи на 2018–2023 роки та Глобальні цілі сталого розвитку ООН.

ЩО ЗМІНИЛОСЯ
У старій редакції наводилася дефініція недобросовісної реклами, через поняття якої ми визначали дискримінаційну рекламу як таку, що порушує Закон України «Про рекламу». Внесені до чинного закону зміни дали означення поняттям «дискримінаційна реклама» та «дискримінаційна реклама за ознакою статі».

Дискримінаційна реклама визначається через поняття реклами, що містить або використовує твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідности, етнічного й соціального походження, громадянства, сімейного й майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками щодо особи та/або групи осіб.

Окремо новий закон виділяє поняття дискримінаційної реклами за ознакою статі. До такої належить реклама, яка містить твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипности ролі чоловіка й жінки, яка пропагує принизливе і зневажливе ставлення; принижує гідність людини за ознакою статі; демонструє насильство за ознакою статі; використовує зображення тіла людини (частини тіла) винятково як сексуального об’єкта з метою привернути увагу споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Раніше усунути сексистську рекламу можна було через Державну службу України з питань безпечности харчових продуктів та захисту споживачів, Національну раду з питань телебачення і радіомовлення та через омбудсперсону (уповноважен(у) Верховної Ради України з прав людини). Відтепер зі скаргами можна йти безпосередньо в суд.

У разі порушення закону рекламодавець сплачує в державний бюджет штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати. У разі подання неправдивої інформації про вартість вироблення і розповсюдження поширеної реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержання законодавства про захист прав споживачів, на рекламодавців накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімум доходів громадян.

Текст опрацювала Ірина Перегон