Що таке феміністичний урбанізм? Авторка: Аня Кізірія Гендерна | Гендер в деталях

Що таке феміністичний урбанізм?
Авторка: Аня Кізірія

Гендерна перспектива в урбанізмі починається з усвідомлення, що місто не є гендерно нейтральним: наші міста сформовано довголітнім пануванням патріархального суспільства. Тому феміністичний урбанізм пропонує при плануванні міста відмовитися брати за норму білого працездатного гетеросексуального цисгендерного чоловіка.

У березні 2021 р. у Великій Британії сталася трагедія — вночі з вулиці викрали і убили Сару Еверард. Її тіло знайшли через три дні, вбивцею виявився поліцейський. Цей жахливий випадок викликав хвилю розпачу.
У Твітері ділилися своїми «тактиками» як не бути зґвалтованою: перевірити, чи не надто зухвало одягнена, тримати ключі в долоні, вдавати ніби розмовляєш із кимось по телефону і тебе повинні зустріти, уникати слабоосвітлених і небезпечних вулиць. Такий собі To-do перелік жінок у всьому світі для просто нічних переміщень по місту.

Британський уряд пообіцяв ужити заходів і збільшив фонд з облаштування безпечних доріг, освітлення вулиць і встановлення відеонагляду. В Оксфорді запустили проєкт поліцейських під прикриттям, задля виявлення людей з ознаками насильницької поведінки.

Хоча багато політиків стверджують, що не можна просто збільшити кількість ліхтарів на дорогах і чекати, ніби зменшиться кількість злочинів, експеримент у Нью-Йорку Crime Lab 2016 довів, що можна. В частині житлових комплексів зробили додаткове освітлення, а частину залишили без змін. Через пів року кількість злочинів у краще освітлених районах зменшилася на 36 %.
В Україні відбуваються схожі рухи. У передмові до книжки Девіда Гарвi «Бунтівні міста» Альона Ляшева згадує заклики львівських маршів «Поверни собі ніч»: «У добі не має бути часу для насилля! Якщо на нас нападають уночі, це не наша провина, а проблема міста, бо воно не облаштоване так, щоб почуватися безпечно й комфортно…».

Те, що такі «нічні рухи» відбуваються з 1970-х років по всьому світу, означає, що жінкам досі не вдалося вибороти безпечне місто для себе.

Крім того, феміністичний урбанізм звертає увагу на малопомітні вади в управлінні містами. У 2001 році шведське місто Карлскуг вирішило змінити політичний курс і взяти за основу принципи гендерного мейнстримінгу.
У всіх містах Швеції насамперед розчищають магістральні дороги і тільки потім пішохідні тротуари й велосипедні доріжки. За статистикою, з різних причин жінки найбільше використовують пішохідні зони і міський транспорт, тоді як чоловіки воліють пересуватися в особистому авто8. І навіть якщо в сім’ї є авто, ним, найпевніше, користуватиметься чоловік.

Спираючись на ці дані, міська рада віддала перевагу потребам пішоходів і тих, хто користується міським транспортом. Уже через рік інновація принесла помітні вигоди для жительок і жителів міста і так само для економіки.

Витрати на лікування травм і на соціальні виплати пішоходам, які травмувалися на тільки за один сезон сягали 36 млн крон (1,6 млн дол.), ця цифра перевищує витрати на нову стратегію очистки снігу більш ніж удвічі. Такий спосіб снігоприбирання в місті ще й спонукає населення використовувати альтернативні автомобілям способи пересування містом.

Ще одна неочевидна сфера, у якій панують гендерні нерівності, — маршрути пересування по місту. Дослідження свідчать, що у чоловіків частіше простий маршрут — з дому на роботу і назад. У Нью-Йорку жінки щомісяця витрачають на $100 більше.

У 2016 р. в Лондоні запровадили пересадочний автобусний тариф. Раніше пасажир(к)и автобусів (57% жінки) платили за кожну поїздку окремо, відтепер один і той самий квиток дійсний цілу годину, що дає змогу зробити кілька поїздок за ту саму ціну.
Усвідомлення розмаїтости населення, бачення всіх груп жителів і жительок, врахування і балансування їхніх потреб — шлях до створення феміністичного міста. Міста, де бар’єри — фізичні й соціальні, демонтовано.

Текст опрацювала Світлана Пугач