Get Mystery Box with random crypto!

Female power: як супергероїні змінили світове кіно Автор: Дмит | Гендер в деталях

Female power: як супергероїні змінили світове кіно
Автор: Дмитро Десятерик
#скорочені_тексти

Супергеройський жанр завжди був маскулінним. Однаково, хто на боці зла — добру належало бути не тільки з кулаками, а й із займенником «він».

Останні сорок років войовниці дедалі частіше виступають на перший план і збирають щоразу більшу аудиторію. Це гарний привід згадати про інших супергероїнь, які прийшли в кіно за останні пів століття.

Лейтенантка Елен Ріплі (Сігурні Вівер) вперше з’явилася на екрані 1979 р. в космічному горорі Рідлі Скотта «Чужий». Почавши як звичайна служака в уніформі, вона поступово стає безстрашною андрогінкою, скидаючи з себе шаблонну фемінність.

Коли Джеймс Кемерон випустив «Термінатора» (1984), успіх фільму забезпечив не тільки Шварценеґґер–Термінатор із багатозначним «I’ll be back», а й Лінда Гемільтон, котра зіграла Сару. Її трансформація воістину разюча: з переляканої напівдитини — у жилаву рятівницю людства із кулеметом у руках. Цей образ став іконічним для феміністичної спільноти.

Коли в прокат вийшла «Обитель зла» (2002 р. реж. Пол У. С. Андерсон) — зомбі-горор став майже мейнстримним жанром. Особливий шарм видовищу надавали мотиви, запозичені з «Аліси в Дивокраї». І, звичайно, героїня — досі із зомбі билися чоловіки. Мілу Йовович на той час знали як сексапільну чужопланетянку з «П’ятого елемента» Люка Бессона. У «Мисливицях на монстрів», того ж Андерсона, лейтенантка спецпідрозділу ООН Артеміс, замість зомбі бореться з драконами й іншою великою фауною. Фільм вийшов не так щоб глибокий, але Йовович у звичному образі бійчині досі переконлива.

Майор Керол Денверс, яку створив автор Рой Томас і намалював художник Джин Колан, уперше з’явилася як військова Повітряних сил США в коміксі «Marvel Super-Heroes» (1968 р.) і дебютувала як перше втілення Міс Марвел у «Ms. Marvel» (1977 р.). Уперше героїня постала на екрані 2019 р. у фільмі «Капітан Марвел» —, яку зняли Анна Боден і Раян Флек. Роль Керол Денверс виконала Брі Ларсон. З усіх супергероїнь коміксів саме Капітан Марвел наймогутніша — на рівні порятунку світів мало не самотужки. Завдяки цьому Керол Денверс у Всесвіті Marvel має неофіційне звання «феміністичної ікони».

У «Месниках» — Наталя Романофф, вона ж Чорна Вдова, до виходу «Капітана Марвел» була чи не одинокою жінкою в оточенні міфічних мачо. Чорна Вдова з’явилася на екрані в «Залізній людині 2» (2008) у втіленні Скарлетт Йогансон. Це звичайна людина, яка вміє добре битися і стріляти; її головна зброя — інтелект; у допиті і в дізнанні вона здатна перехитрити навіть майстра інтриг бога Локі. Після того як у кінокоміксі «Месники: Фінал» Чорна Вдова і ще багато інших супергероїв загинули, продюсери Marvel нарешті дали їй сольний фільм — приквел останньої частини.

«Диво-жінка» (Wonder Woman, реж. Петті Дженкінс) — супергеройська франшиза, заснована на однойменному коміксі. Диво-жінку створив професійний психолог, винахідник детектора брехні Вільям Марстон. Він плекав ідею нового супергероя, який перемагав би не тільки кулаками, а й любов’ю. «Дуже добре, — сказала його дружина Елізабет, — але зроби її жінкою». Діана стала однією з найпопулярніших персонажок коміксів, але екранізація вийшла в 2017 р.

Головна зброя Діани — «ласо правди», коміксний аналог детектора брехні у вигляді джгута, що світиться; він дозволяє їй не тільки вигравати сутички, а й дізнаватися правду від захоплених ворогів. Профеміністічна спрямованість принесли фільму понад 800 млн. дол. касових зборів.
Дія «Диво-жінки: 1984», розгортається в антиутопічному 1984-му: ілюстрація на тему добрих намірів і бажань, які ведуть у пекло. Ми бачимо, як ці бажання роблять Діану вразливою і слабкою. Диво-жінка справді перемагає, у повній відповідності з оригіналом, силою любови.

Чи означає такий розвиток героїнь і сюжетів, що фемінізм остаточно переміг у Голлівуді? Реалістичніший висновок — індустрія стає чутливішою до гендерної тематики, а добро вже має бути не тільки з кулаками, а й з емоціями. І дедалі частіше із займенником «вона».

Текст опрацювала Світлана Пугач