Жінки, чоловіки та війна #експертне_спостереження від Олени Ст | Гендер в деталях

Жінки, чоловіки та війна
#експертне_спостереження від Олени Стрельник

Бути дослідницею під час стрімких суспільних змін важко. Динамічна ситуація може зробити твої висновки хибними вже за кілька місяців/ років. Тому, доцільно формулювати лише обережні припущення, довкола яких явищ / практик / інститутів будуть відбувати зміни.

Щодо характеру цих змін, погоджуюся зі своєю колегою Світланою Лучік, яка слушно підмітила, що зараз «дослідники змушені рухатись навпомацки. Навіть не у темряві, а у бурхливому потоці мутної річки».

Ось кілька тестових ідей / припущень / векторів роздумів.

Суспільні процеси ніколи не бувають однозначними. Я думаю, що умовиводи про однозначне посилення гендерних стереотипів під час війни чи про посилення традиційного розподілу гендерних ролей є (поки) поверхневими та принаймні не підтверджуються. Про це є вже кількісні дані. За даними репрезентативного опитування молоді, проведеного Info Sapience наприкінці 2022 року , 58% опитаних зазначили, що війна не вплинула на гендерні стереотипи, 28%, що стереотипи посилилися, 12% - що стереотипи послабилися. Дійсно йдеться лише про суб’єктивну оцінку стану справ, але це вже дещо. Рік – це дуже мало для того, щоб зафіксувати глобальні зміни не тільки поглядів, але й передусім практик та поведінки. Такі зміни можуть бути відчутними лише з роками та з поколіннями. Тож збираємо дані далі та аналізуємо.
Думаю, що зміни ролей жінок і чоловіків чи вимог до їх ролей відбуваються несинхронно. Під несинхронністю я маю на увазі, що за моїми обережними припущеннями посилюються більше традиційні очікування відносно ролей чоловіків як "захисників", ніж традиційні очікування відносно жіночих ролей як "берегинь". Це, серед іншого, є наслідком законодавчих обмежень прав чоловіків під час військового стану. З іншого боку, дуже зросла видимість жінок-військових (соціальна реклама, промови президента тощо).

Хоча досі є еклектика навіть тут: типу «жінка у війську – Берегиня», але за моїми спостереженнями все ж таки медійний дискурс більше рухається у напрямку відходу від стереотипів: журналістика України значно зросла у професіоналізмі та гендерній чутливості. І думаю, що це впливає на клімат думок відносно ролей жінок в контексті війни.

Словом, під час війни публічний (законодавчий, медійний) дискурс щодо чоловіків кристалізуються переважно навколо «він повинен воювати», а щодо жінок клімат думок містить ширший спектр ідей. Так, нормативно від жінок скоріше очікують «підтримку у тилу», але водночас поступово толерується, коли жінка обирає інший сценарій та служить у війську (тут я спираюся на дані опитувань, що клімат думок став більш сприятливим до ролі жінки-військової, публічний / медійний дискурс теж це демонструє).

Щодо власне думок суспільства відносно обов”язку чоловіків захищати державу, це треба вивчати, думаю, що «він мусить воювати» теж на практиці буде мати різні спектри, обгрунтування, позиції. Але конвенційно / явно / нормативно / соціально прийнятно основна роль чоловіка під час війни це роль воїна у ситуації, коли армія не є професійною, а призовною (це важливо розуміти!).

Довкола ролей жінок ймовірно будуть зсуви гендерного порядку. Зокрема, йдеться про сім’ю. Тут маємо поки якісні (некількісні дані).

По-перше, зросте кількість матерів, які самостійно виховують дітей через розлучення / розлуку та смерті чоловіків на війні.

По-друге, багато жінок набувають досвідів самостійного життя як ВПО та переміщені за кордон. Останні набувають унікальних навичок адаптації родин до життя в умовах хронічного стресу, невизначеності та інших викликів біженства. Це змінює жінок та їх ідентичності: «раніше за все у нас відповідав чоловік, а тепер я сама з трьома дітьми опинилася за кордоном» (це цитата з інтерв’ю). Поки важко спрогнозувати, що буде з такими родинами та як буде відбуватися «розподіл ролей» після їх воз’єднання: чи буде цей розподіл паритетним чи повернеться до «традиційного» (звичайно важливо врахувати яким він був до розділення сім’ї).

Про демографічні процеси, які є дуже важливими для прогнозів, ми знаємо дуже мало.