Ухвала КГС ВС від 08.06.2022 у справі № 922/1964/21 https://re | Трохи про приватне право🧐

Ухвала КГС ВС від 08.06.2022 у справі № 922/1964/21
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104827542

1. При вирішенні питання щодо компенсації сторонам витрат на правничу допомогу колегія суддів Касаційного господарського суду з`ясувала наявність протилежних висновків Верховного Суду з такого процесуального питання:
якщо договір передбачає сплату фіксованого гонорару, то чи повинен акт (звіт) адвоката містити не лише перелік виконаних робіт (наданих послуг), але й час, витрачений на їх виконання (надання)?

45. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

46. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 19.11.2021 у справі №910/4317/21, від 03.02.2022 у справі №910/17183/20.

47. Відтак, якщо договір передбачає фіксований розмір гонорару, то акт приймання-передачі робіт (послуг) або звіт адвоката може не містити кількість часу, витраченого адвокатом на виконання робіт чи послуг, перелічених в акті. Це не є підставою для відмови у компенсації витрат на правничу допомогу.

48. Отже наявна різниця у правових висновках (підходах) Верховного Суду з питань компенсації витрат у разі укладення стороною з адвокатом договору, що передбачає фіксований розмір гонорару.

49. Колегія суддів вважає, що для досягнення єдності практики необхідно відступити саме від правової позиції, викладеної колегією суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.

52. Відтак, колегія суддів вважає, що сторона може доводити неспівмірність витрат згідно ч.4 ст.126 ГПК і без зазначення у акті (звіті) адвоката витрат часу на виконання робіт (надання послуг), посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

53. Чинні процесуальні кодекси не вимагають від сторони, яка заявляє про відшкодування витрат, надання доказів щодо часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, чи доказів на підтвердження того, що саме таку, а не іншу кількість часу фактично адвокат витратив на виконання робіт. Від сторони не вимагають й наведення обґрунтування, чому саме таку кількість часу витратив адвокат на відповідні дії (див. постанови від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 20.12.2018 р. у справі №316/1923/16-а (2-а/316/41/17), від 18.05.2022 у справі №910/4268/21.

54. Відсутність у звіті витрат часу не може бути єдиною підставою відмови стороні у компенсації її витрат на правничу допомогу. Якщо сторона, якій суд компенсує витрати на правову допомогу, користується послугами адвоката, має професійного представника в суді, то презюмується виконання робіт (надання послуг) адвокатом у певному, хоча б мінімальному обсязі.