Постанова КГС ВС від 07.07.2022 в справі № 910/1801/21 https: | Трохи про приватне право🧐

Постанова КГС ВС від 07.07.2022 в справі № 910/1801/21
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105178962

Правова природа договору визначається з огляду на його зміст (а не назву договору). З`ясовуючи зміст правовідносин сторін договору, суди мають виходити з умов договору, його буквального та логічного змісту, з намірів сторін саме того договору, з приводу якого виник спір, а також із того, що сторони правовідносин мають діяти добросовісно.

Відтак для кваліфікації послуги головним є предметний критерій: предметом договору про надання послуг є процес надання послуги, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності. Якщо внаслідок надання послуги й створюється матеріальний результат, то він не є окремим, віддільним від послуги як нематеріального блага, об`єктом цивільних прав, через що відповідний результат не є обігоздатним сам по собі. Близька за змістом правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 зі справи № 761/16124/15-ц.

Водночас у справі, судові рішення в якій переглядаються, судами встановлено, що за умовами Договору виконавець зобовязався за період проведення розіграшу, зокрема, здійснити збільшення кількості підписників на відповідні (резервні) профілі/акаунти (перелік яких буде надано замовником) в кількості не менше 50 000 осіб/підписників на кожний профіль/акаунт. При цьому укладення договору ФОП Синицею В.М. (замовник) з ФОП Черкашиною А.В. (виконавець) повязане з укладенням основаного договору ФОП Синицею В.М. (виконавець) та ФОП Чучун В.С. (замовник), матеріальним результатом якого визначено збільшення кількості підписників на відповідні (резервні) профілі/акаунти в кількості від 50 000 до 55 000 осіб/підписників на кожний профіль/акаунт.

Отже, Договір відповідно до волевиявлення самих учасників спірних правовідносин передбачає, зокрема, досягнення матеріального (індивідуалізованого) результату як наслідок надання рекламних послуг.

За наведених обставин слушним є посилання скаржника на те, що за своєю правовою природою укладений сторонами спору правочин містить елементи різних договорів. Зміст цього правочину включає в себе як зобовязання з надання послуг, так і зобовязання з виконання робіт.

У постанові обєднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 зазначено, що тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обовязковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобовязання його сторони набувають обовязки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

Встановивши обставини невиконання відповідачем зобовязання, передбаченого Договором зі збільшення кількості підписників на відповідні (резервні) профілі/акаунти (перелік яких буде надано замовником) в кількості не менше 50 000 осіб/підписників на кожний профіль/акаунт, враховуючи принцип свободи договору та обовязковість договору, беручи до уваги те, що ФОП Черкашина А.В. взяла на себе відповідне зобов`язання, проте не виконала його, - місцевий господарський суд дійшов заснованого на законі висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 250 000,00 грн. штрафу, передбаченого пунктом 4.2 Договору.

Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, не врахував: принцип свободи договору, те, що Договір передбачає досягнення матеріального результату як наслідок надання рекламних послуг (проте, такий результат не був досягнутий у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору у відповідній частині), а також обовязковість Договору.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції безпідставно скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимоги про стягнення з відповідача 250 000,00 грн. штрафу, передбаченого пунктом 4.2 Договору, що є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції зі справи у цій частині із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.