Ухвала КЦС ВС від 29.06.2022 у справі № 210/2257/19 https://re | Трохи про приватне право🧐

Ухвала КЦС ВС від 29.06.2022 у справі № 210/2257/19
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105466141

Верховний Суд зазначає, що у судовій практиці тлумачення норми статті 53 Закону ( у відповідній редакції) здійснюється у спосіб буквального тлумачення: перелік осіб, яким нотаріус має право видати дублікат, є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає (постанова об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 грудня 2018 року у справі № 243/7935/16-ц та постанови Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 511/2207/16-ц, провадження № 61-30361св18, від 14 серпня 2019 року у справі № 233/99/17, провадження № 61-27863св18, від 05 вересня 2019 року у справі № 214/3563/16-ц, провадження № 61-33946св18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 200/19062/17, провадження № 61-1413св19). У всіх зазначених постановах є спільні риси між спірними правовідносинами за їхнім змістом.

Зокрема, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанова від 21 листопада 2018 року у справі № 243/7935/16-ц, провадження № 61-18384сво18, дійшов висновку про правильне застосування норм права, зазначивши, стаття 53 Закону України «Про нотаріат» визначає підстави видачі дубліката нотаріального документа (втрата або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування), а також осіб, які мають право на його отримання, - це особи, перелічені у першому реченні частини п`ятої статті 8 цього Закону (фізичні та юридичні особи, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою - спадкоємці померлого). Надання дубліката документу іншим особам призведе до порушення нотаріальної таємниці (зобов`язання її зберігати викладені у статті 8 Закону України «Про нотаріат»).

Договори іпотеки і відступлення права вимоги за іпотечним договором за їхніми ознаками є договорами, за якими банк у зобов`язаннях за кредитним договором договором іпотеки замінений на позивача як нового кредитора.

За змістом статті 512 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні зумовлює: те, що зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора; правонаступництво між тією особою, яка виступила кредитором у зобов`язанні, і тією, яка «заступає» її місце; наявність правовідносин між зазначеними особами. ………З огляду на те, що при цесії відбувається заміна сторони в зобов`язанні, можна стверджувати, що відступаючи право, первісний кредитор його втрачає назавжди (Див.: Цивільний кодекс України: Науково - практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців). - Т. 7: Загальні положення про зобов`язання та договір /За ред. проф. І. В. Спасибо - Фатєєвої. -Серія «Коментарі та аналітика». -Х. ФОП ОСОБА_4 2012 . - 736 с., а .с. 26, 29).

З огляду на зазначені норми матеріального права, встановлення та реалізація всього обсягу прав нового кредитора (іпотекодержателя) відповідно до іпотечного договору можлива за наявності у нього примірника такого договору, який передається при укладенні договору відступлення права вимоги. За умови втрати примірника оригіналу договору, така особа позбавлена можливості захисти свої порушені права, зокрема шляхом звернення стягнення в позасудовому порядку на предмет іпотеки.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає, що відповідне тлумачення норми статті 53 Закону (з урахуванням висновків у вказаних вище постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду) без урахування мети інституту правонаступництва (цесії) у матеріальних правовідносинах не сприяє ефективному способу захисту прав і не забезпечує поновлення порушеного права.