Уявімо тепер, що власником метро стали всі члени київської гро | Gnap

Уявімо тепер, що власником метро стали всі члени київської громади.

Скільки це людей? Нехай це 2 чи 3 мільйони. Їхні прізвища заносяться у реєстр власників.
Відтак, мешканці Києва стають реальними акціонерами підприємства “Київський метрополітен”. І директор цього акціонерного товариства звітує на зборах перед ними - куди і скільки грошей витрачено, а скільки вдалося зібрати від проїзду в метро за рік.

Директор обгрунтовано переконує власників підняти вартість проїзду. Або, навпаки, зменшити, якщо знайшлися інші джерела фінансування. Наприклад, здавання в оренду підземних переходів метро під магазини.

Неефективного директора власники можуть звільнити, найняти іншого. Тим, кому не цікаво бути власником - свою частку в метро можуть продати.

І так пропонується зробити не лише з метро. А й з водоканалом, міською енергокомпанією, комунальним автобусним підприємством, управлінням благоустрою і так далі. Аж до останнього комунального ларька.

Як ви розумієте, в ситуації, коли все майно має реального власника - конкретного українця/українку, ані місцеві депутати, ані місцеві чиновники стають просто не потрібні. Місцеві органи влади просто ліквідуються.