Звідки походять наші прізвища Колись людині достатньо було | Грамота.ua

Звідки походять наші прізвища

Колись людині достатньо було лише імені. Щоправда, були прізвиська. Прізвища в українських пам’ятках писемності з’являються в XIII–XIV ст. Спочатку прізвище (як родове найменування) мали заможні, шляхетні, згодом їх отримали всі.

Від чого ж найчастіше їх утворювали?

Найпопулярнішою групою прізвищ є ті, що утворені від імені батька (діда): Петренко, Миколенко, Степанчук, Борисюк, Іванів тощо.

Рідше прізвища утворювалися від імені матері (баби): Марійченко, Одарченко, Палажченко, Катеринчук, Теклюк, Горпинич тощо.

Другу велику групу прізвищ становлять ті, що утворені від назв професій чи роду занять Коваль (Ковальчук, Коваленко) Швець (Шевчук, Шевченко), Бондар (Бондарюк, Бондаренко), Писар (Писарчук, Писаренко), Дяк (Дяків, Дяченко, Дячук) тощо.

І до третьої великої групи прізвищ належать ті, що утворені від топонімів (Київський, Вінницький, Дніпровий, Волинський, Полтавець), від місця проживання (Хуторний, Задорожний, Підмогильний, Калюжний), а також від назв народів та етнографічних груп (Литвин, Швед, Німчук, Гуцуляк, Бойко, Молдаван, Мазур).

Але це ще не все. Досить часто прізвища утворювали від індивідуальної ознаки його першого носія. Тобто спочатку хтось отримав прізвисько, а згодом ним стали називати не лише одну людину, а й весь рід. Тільки про це в наступному дописі.