Дерева у вікнах Я скучаю за кожним вікном, у яке заглядала х | Гарбузове намисто

Дерева у вікнах

Я скучаю за кожним вікном, у яке заглядала хоч якась деревина, доки я обмінювала життя на сон.

Десь, погойдуючи нитками косматої гриви, зоріла пальма, а десь інжир махав широкою п‘ятірнею пахучого запилюженого листя.

Десь вишні тяглися тоненьким віттям, а десь яблуня, всміхаючись рожевим цвітом, тарабаніла в шибку.

Десь тополя жбурляла ватяні кубла в прочинені двері балкону, а десь абрикоса губила плоди, що важко падали додолу й одразу розбивалися.

Десь кивала розлогим віттям смерека, а десь величезний каштан затуляв собою місяць.

Я завжди запам’ятовую дерева у вікнах. Вони дарують мені відчуття затишку.
І тоді, де б я не була, я знаю, що вдома.