У прагненні відокремитися від усього російського, ми частенько | Гарбузове намисто

У прагненні відокремитися від усього російського, ми частенько клеїмо на наше, питоме, наліпки росіянізму. Так сталося зі сполучником і.

Хтось колись вирішив, що він походять з російської мови і понеслось... Зі всіх сил його намагаються замінити на більш питомий та. Проте ця думка хибна.

І — наш рідненький сполучник. Тож впевнено використовуйте, але пам’ятайте про закони милозвучності, які діють в українській мові й послуговуйтеся ними:

Між двома приголосними вживаємо і:
Роман і Матвій, а не Роман та Матвій

Між двома голосними вживаємо й:
Таня й Аліна, а не Таня та Аліна

А все чому?
Тому що сполучник та перш за все — протиставний. Ось загляньте у народну творчість:
За все береться, та не все вдається.
Жартувала баба з колесом, та в спицях застряла.

Звісно, сполучник та може бути єднальним. Але мовознавці радять вживати його тільки якщо в реченні вже використано і або й, щоб уникнути повторення:
Роман і Матвій хочуть борщу, а Таня й Аліна бажають морозива та цукерок.