Ой на горі, на горбочку Склали дівки собіточку Вогонь, а | Гарбузове намисто

Ой на горі, на горбочку
Склали дівки собіточку

Вогонь, а точніше вогнище, відіграє ключову роль у системі обрядових елементів купальського святкування.

Це видно з того, що ритуальний вогонь у певних місцевостях називали так само як і свято:
Купайло, купайлиця — у поліщуків.
Субітка — у лемків і бойків, через вплив польської мови.

Де sobotka — це не лише купальське свято, а й назва гори поблизу Вроцлава — Собутка. Тобто гора спільного зборища для святкування:
собор, соборище, собрание, сбор, сходище, событка, собутка, соботка, субботка, со-бытие, совместное бытие.

Так само вчені пояснюють походження назви купало від кореня куп, що утворює ряд слів для означення сукупності людей:
вкупі, купно, совокупно, купножитие.

Тобто слова собутка і купало знаходяться в одному семантико-синонімічному гнізді.

Генетичний же зв’язок слова купало зі словом вогонь видно з білоруської мови:
купала, касцер, вогонь, куп’ець, гарэць.
І західнополіського говору: купа, касцер.

Звідси виходить, що купальське свято одержало свою назву від ритуального вогню, а не навпаки.