ТРОХИ ПРО ГРЕКІВ і їхню утопію (перекладаючи Арістофанових "Птахів")
Контекст: двоє атенян, Евельпід і Пістетер, натомившись від щоденної метушні, міського гулу і нескінченної судової тяганини, вирішують знайти собі спокійніше і затишніше місце. Таке місце мав би показати їм Одуд, цар птахів, що колись, у минулому житті, був людиною і звався Тереєм: Терей-Одуд, мовляв, набравшись і людського, і пташого досвіду, облітавши все на світі, точно мав би знати, де є те омріяне місто.
Отож, коли атеняни знаходять Одуда і розказують йому про свої пошуки, той питає, а яким би те ідеальне місто мало бути, на їхню думку, які б там звичаї мали водитися і тд. І от Пістетер йому каже зокрема таке:
ПІСТЕТЕР
Щоб, стрівшись по дорозі, дорікнув мені -
Неначе в кривді - батько хлопця-красеня:
"Хіба ж так гарно, Стілбоніде! Сина ти
Мого зустрів (той з лазень після вправ ішов) -
Не привітався, не поцілував його,
Не мацнув за калитку. Ти мій друг чи ні?"
(с) Назар Ващишин
