Київ | Історичний нарис

2023-04-30 15:08:26 Замкова гора (Киселівка, Фролівська гора) - гора, розташована в Подільському районі поруч із Старокиївською горою. З півночі до неї підходить дніпровська заплава (Поділ), на заході від Щекавиці її відділяє річище Глибочиці (нині вулиці Верхній та Нижній Вал), з півдня знаходиться урочище Гончарі та Кожум'яки. Природні особливості Замкової гори створювали виключно безпечні умови для проживання. Назва походить від замку, що знаходився тут у XIV-XVII ст. Фортеця стала головною цитаделлю міста, резиденцією князя.

Повз Замкову гору проходить найдавніша київська вулиця Боричів узвіз (нині Андріївський узвіз), який з'єднував Верхнє місто з Подолом і згадується літописом в 945 р. Археологічні знахідки VI-VIII ст. н.е., в тому числі монети візантійських імператорів Анастасія (498-518) та Юстиніана I (527-566), херсонеська амфора, ліпна та рання гончарна кераміка, дають підставу стверджувати, що гора була одним з найперших осередків, звідки почало розвиватись місто.

Київ | Історичний нарис Відкрити / Коментувати

2023-04-27 15:05:04 Відкрити / Коментувати

2023-04-26 22:10:06 Від первісного суспільства до ранньої цивілізації

Перші свідчення проживання людей на території Києва відносяться до льодовикового періоду і віддалені від нашого часу більше ніж на двадцять тисячоліть. Яскравим прикладом цього є знаменита Кирилівська стоянка мисливців на мамонтів. Сліди проживання цих людей відомі і в інших частинах міста, зокрема на вулиці Ярославів Вал, над заплавою річки Либідь (Караваєві дачі, Протасів яр).

З утвердженням у Середньому Придніпров'ї землеробства, осілі поселення давніх людей мали місце в різних районах Києва, здебільшого вони представлені матеріалами трипільської культури від Підгірців на півдні Києва до Сирця на його півночі. Особливо густо вони концентрувалися в історичному центрі міста - на Старокиївській горі, Замковій горі, а також в районі Львівської площі.

На початку I тисячоліття до н.е. центром місцевого життя був вузол укріплених поселень на південній околиці сучасного Києва. Але на межі ер головним осередком життя знову стали кручі над Подолом. На зручній території сучасного Києва оселялися представники ранньо-слов'янських культур (зарубинецької та черняхівської) ще задовго до виникнення міста як певного соціо-економічного організму. На території сучасного міста відомо 14 зарубинецьких поселень та два могильники (II ст. до н.е. - II ст. н.е.). Вони розміщувалися на важкодоступних мисах високих берегів річок та ярів і складалися з кількох десятків наземних осель і напівземлянок. Рештки поселень виявлено на Старокиївській та Замковій горах, на Подолі, Юрковиці, Оболоні, Печерську, поблизу Львівської площі, на Микільській слобідці, в Пирогові, Чапаївці. Серед знахідок - чорнодимлена кераміка, античні амфори, фібули, численні римські монети. У III ст. населення зарубинецької культури замінюється племенами поліетнічної черняхівської культури, про що свідчить поява пам'яток цієї культури, зафіксованих на Замковій та Старокиївській горах, Куренівці, Оболоні та інших місцях. Остання представлена вишуканим гончарним посудом та іншими ремісничими виробами. Значна кількість грошових скарбів, зосереджених передусім у районі Львівської площі, та розпорошених майже по всій території сучасного міста римських монет, свідчать про інтенсивний економічний розвиток в той час.

Територія Києва - найпівнічніший пункт масових знахідок римських монет. Про це свідчать численні знахідки різних речей пізньоантичного виробництва та римських монет в різних частинах міста. У 70-х роках XIX століття поблизу Львівської площі було знайдено скарб, що складався з 4 тисяч римських срібних та мідних монет з II століття н.е. На вулиці Кирилівській, поблизу монастиря, знайдено скарб з майже 350 монет I-II століть н.е. Монети та скарби також були знайдені біля Золотих воріт, на вулиці Прорізній, в районах Подолу, Оболоні, Лук'янівки та в інших районах міста. Ці місця були важливими вузлами торгівлі, де здійснювалися торговельно-культурні контакти місцевих мешканців та представників північних племен з римським світом.

3 першої половини VI ст. - часів напівлегендарного Кия добре простежується соціокультурна спадкоємність в історичному центрі міста. Тому більшість як і княжеських літописців, так і сучасних дослідників починає історію міста саме з зазначеної епохи. Виникнення міського життя має осмислюватися саме як один із найважливіших моментів переходу від первісного суспільства до ранньої цивілізації.

Київ | Історичний нарис Відкрити / Коментувати

2023-04-20 17:26:45 Підземний Київ

Київські печери - це підземні антропогенні комплекси та окремі печери, які існують на всій території давнього міста та його околиць, від Кирилівської церкви на півночі до Церковщини (Гнилецькі печери) на півдні. Переважно створення цих підземних комплексів було пов'язано із заснуванням перших монастирів та оборонним будівництвом.

Наразі у Києві відомо про понад 250 печер різного віку, розміру та призначення. Найстарішою печерою вважається Смородинська на Смородинському узвозі на Куренівці, її вік сягає понад 4 тис. років.

Найбільш відомими є Ближні та Дальні печери Києво-Печерського монастиря. Але також заслуговують уваги печери Звіринецькі, Китаївські, Гнилецькі, печери на Видубичах, поблизу Кирилівської церкви та Аскольдової могили, на подвір'ї Національного заповідника "Софія Київська" та Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Київ | Історичний нарис Відкрити / Коментувати

2023-04-19 14:01:06 Стародавній Київ

Верхнє місто (Старий Київ) - назва історичного ядра міста на Старокиївській горі. Назва виникла на противагу Подолу (Нижньому місту). Початок формування належить до часів виникнення городища Кия. Воно займає територію, обмежену сучасними вулицями Ярославів Вал, Львівською площею, вулицями Велика Житомирська та Десятинна, схилами Володимирської гірки, вулицею Костьольною, Майданом Незалежності, вулицями Б. Грінченка та Прорізною.

Внаслідок монгольської навали, численних нападів золотоординських та кримських ханів, Старий Київ занепав. Його головні міські функції перебрали на себе Замкова гора та Поділ.

У XVIII-XX століттях Верхнє місто переважно використовувалося для проживання більш заможного прошарку киян. З часом тут стали з'являтися комерційно-торговельні та адміністративні будівлі, а також все більшого значення набували релігійні, культурні та освітянські центри Нині Верхнє місто входить до складу Шевченківського району міста Києва.

Київ | Історичний нарис Відкрити / Коментувати

2023-04-16 14:23:46 Весняні повені є досить поширеним явищем у Києві та інших містах України через танення снігів та дощові опади весною. У Києві були кілька масштабних повеней в минулому столітті.

Повінь 1931 року була однією з найбільших повеней в історії Києва. У травні того року внаслідок сильних дощів рівень води в Дніпрі піднявся до небезпечно високого рівня. В результаті було затоплено значну частину міста та зруйновано багато будівель.

Повінь 1970 року була також важкою катастрофою для Києва. Завдяки розумній попереджувальній роботі та розгортанню евакуаційної роботи, кількість жертв цієї повені значно зменшилась порівняно з 1931 роком.

Детальніше про великі наводнення в Києві можна подивись тут

Київ | Історичний нарис Відкрити / Коментувати

2023-04-15 14:57:19 Куренівська трагедія

Трагічні події, пов'язані з Бабиним Яром. Питання про спорудження там монументу для вшанування пам'яті жертв нацистського терору було висунуто ще під час війни. Проте політика державного антисемітизму не сприяла реалізації цього наміру.

Щоб позбутися самої проблеми, було вирішено взагалі знищити яр. З міркувань "технічної доцільності" адміністрація міста пішла на черговий безглуздий акт. З боку Куренівки яр перекрили насипом і почали зливати в нього пульпу перемішену з брудом із розташованого поблизу цегельного заводу. Вважали, що мул має осісти на дно яру, а вода вбереться в ґрунт. Але глиняні схили яру не пропускали воду. На початку березня 1961 року весняні води потекли в Яр. Вранці 13 березня вода пішла через верх насипу, затоплюючи прилеглі райони Куренівки, а потім прорвала дамбу і накрила сотні людей та численні споруди десятиметровим валом рідкого бруду.
За різними оцінками і даними істориків, тоді загинуло близько 1500 жителів столиці.

Київ | Історичний нарис Відкрити / Коментувати

2023-04-15 10:38:41 КиЇвський фунікулер

Отже, Фунікулер (відомий як Михайлівський) - це електричний канатний підйом, споруджений товариством Київської міської залізниці як швидкий спосіб пересування між Верхнім містом та Подолом. Рейковий шлях для вагончиків прокладено по землі та залізобетонних опорах, які вписуються в ландшафт міста.

Фунікулер розпочав свою роботу у травні 1905 року з довжиною шляху в 193 метри Протягом радянських часів трасу було реконструйовано кілька разів, зокрема в 1928 році трасу продовжили на 38 метрів. У 1958 році було встановлено нове обладнання, а в 80-х роках проведено повну реконструкцію.

Архітектурною окрасою є його нижня станція, яка відновлена з використанням оригінального композиційного прийому "крокуючих" по рельєфу арок. Це надає Фунікулеру виразну зовнішність та характер. Реконструкцію Фунікулера супроводжував благоустрій прилеглої території, що створює затишну атмосферу та сприяє приємному перебуванню на майданчику навколо станцій.

Київ | Історичний нарис Відкрити / Коментувати

2023-04-14 21:52:14 Вулиця, якій більше 1000 років. Фото 1920-х років

Володимирська вулиця є однією з найстаріших центральних вулиць Києва, яка простягається від Андріївського узвозу до вулиці Короленківської. За своїм історико-культурним потенціалом вона є найвизначнішою в Києві, адже житлові споруди вздовж вулиці існували ще в другій половині X ст. Вздовж неї знаходяться унікальні пам'ятки, такі як Національний заповідник "Софія Київська", Золоті ворота, Національний оперний театр України, Київський міський будинок вчителя на Національний університет імені Тараса Шевченка.

Володимирська вулиця вражає своїм різноманітним стилем забудови, який включає класицизм, історизм, еклектизм, модерн та неокласицизм. Вона виглядає ошатною і водночас затишною завдяки продуманій системі озеленення та сусідству парку і скверів. Вздовж неї встановлено пам'ятники Хмельницькому, Грушевському, Шевченку. Будинки прикрашені численними пам'ятними знаками на честь видатних діячів історії, науки та культури.

Київ | Історичний нарис Відкрити / Коментувати

2023-04-14 18:25:49 ЗОЛОТІ ВОРОТА. Фото 1890-х років.

Головна парадна брама стародавнього Києва - Золоті ворота - є видатною пам'яткою давньоруської фортифікації. Вперше згадуються літописом в 1037 р. у статті, що підбивала підсумок будівничої діяльності князя Ярослава Мудрого. Над брамою з проїздом знаходилась церква Благовіщення. Назва брами походить за аналогією із Золотими воротами Константинополя. Проте жодних слідів позолоти або згадки про неї у писемних джерелах не виявлено. До середини XVIII ст. Золоті ворота функціонували як головна брама міста, де знаходилася варта та бралося мито.
В 1750 р. за проектом Д. Дебоскета 3олоті ворота було засипано землею з метою їх збереження, а вихід зроблено у валах поруч. У 1832 р. К. Лохвицький їх відкрив знову. За участю архітектора О. Беретті було вжито заходів для консервації вцілілих решток споруди.
Над рештками пам'ятки в 1982 р. зведено павільйон в імовірних формах давньоруського часу, всередині якого знаходиться музей "Золоті ворота".

Київ | Історичний нарис Відкрити / Коментувати