Від первісного суспільства до ранньої цивілізації Перші свід | Київ | Історичний нарис

Від первісного суспільства до ранньої цивілізації

Перші свідчення проживання людей на території Києва відносяться до льодовикового періоду і віддалені від нашого часу більше ніж на двадцять тисячоліть. Яскравим прикладом цього є знаменита Кирилівська стоянка мисливців на мамонтів. Сліди проживання цих людей відомі і в інших частинах міста, зокрема на вулиці Ярославів Вал, над заплавою річки Либідь (Караваєві дачі, Протасів яр).

З утвердженням у Середньому Придніпров'ї землеробства, осілі поселення давніх людей мали місце в різних районах Києва, здебільшого вони представлені матеріалами трипільської культури від Підгірців на півдні Києва до Сирця на його півночі. Особливо густо вони концентрувалися в історичному центрі міста - на Старокиївській горі, Замковій горі, а також в районі Львівської площі.

На початку I тисячоліття до н.е. центром місцевого життя був вузол укріплених поселень на південній околиці сучасного Києва. Але на межі ер головним осередком життя знову стали кручі над Подолом. На зручній території сучасного Києва оселялися представники ранньо-слов'янських культур (зарубинецької та черняхівської) ще задовго до виникнення міста як певного соціо-економічного організму. На території сучасного міста відомо 14 зарубинецьких поселень та два могильники (II ст. до н.е. - II ст. н.е.). Вони розміщувалися на важкодоступних мисах високих берегів річок та ярів і складалися з кількох десятків наземних осель і напівземлянок. Рештки поселень виявлено на Старокиївській та Замковій горах, на Подолі, Юрковиці, Оболоні, Печерську, поблизу Львівської площі, на Микільській слобідці, в Пирогові, Чапаївці. Серед знахідок - чорнодимлена кераміка, античні амфори, фібули, численні римські монети. У III ст. населення зарубинецької культури замінюється племенами поліетнічної черняхівської культури, про що свідчить поява пам'яток цієї культури, зафіксованих на Замковій та Старокиївській горах, Куренівці, Оболоні та інших місцях. Остання представлена вишуканим гончарним посудом та іншими ремісничими виробами. Значна кількість грошових скарбів, зосереджених передусім у районі Львівської площі, та розпорошених майже по всій території сучасного міста римських монет, свідчать про інтенсивний економічний розвиток в той час.

Територія Києва - найпівнічніший пункт масових знахідок римських монет. Про це свідчать численні знахідки різних речей пізньоантичного виробництва та римських монет в різних частинах міста. У 70-х роках XIX століття поблизу Львівської площі було знайдено скарб, що складався з 4 тисяч римських срібних та мідних монет з II століття н.е. На вулиці Кирилівській, поблизу монастиря, знайдено скарб з майже 350 монет I-II століть н.е. Монети та скарби також були знайдені біля Золотих воріт, на вулиці Прорізній, в районах Подолу, Оболоні, Лук'янівки та в інших районах міста. Ці місця були важливими вузлами торгівлі, де здійснювалися торговельно-культурні контакти місцевих мешканців та представників північних племен з римським світом.

3 першої половини VI ст. - часів напівлегендарного Кия добре простежується соціокультурна спадкоємність в історичному центрі міста. Тому більшість як і княжеських літописців, так і сучасних дослідників починає історію міста саме з зазначеної епохи. Виникнення міського життя має осмислюватися саме як один із найважливіших моментів переходу від первісного суспільства до ранньої цивілізації.

Київ | Історичний нарис