Історія без міфів

2023-04-12 20:30:00 НОВЕ ВІДЕО!
Тема, яку обрали патрони Історії Без Міфів!





Японська імперія в Першій світовій воювала на боці Антанти – проти Німеччини та Австро-Угорщини. Після успішної облоги порту Ціндао, вона захопила німецьку концесію Цзяочжоу на території Китаю. Потім – Маріанські, Каролінські та Маршаллові острови в Тихому океані, а в 1917 році відправила свою ескадру аж у Середземне море. Окремі добровольці також брали участь в бойових діях на Західному фронті. Японія навіть уклала союзницький договір із російською імперією, якій незадовго до того завдала принизливої поразки (у 1904–1905 роках).

Однак результати Першої світової та повоєнне облаштування світу не задовольнили офіційний Токіо. Сукупність кількох чинників призвела до поглиблення відчуження Японської імперії від західних демократій. Зрештою, у Другій світовій вона виступила як союзниця нацистської Німеччини та фашистської Італії. Відкрити / Коментувати

2023-04-11 10:55:10 Чого не вистачає українському Youtube, в яку суму обійшлось перше відео на каналі та чи можна отримати тисячі переглядів без грошових вливань у рекламу та штучного просування?
Продюсер каналу «Історія без міфів» - Костянтин Анохін в гостях у Богдана Буткевича.


Відкрити / Коментувати

2023-04-10 23:34:56 Станом на 1875 р. Юзефович перестає вважати українофілів невинною групкою українських патріотів. Він пише доповідну записку до імператорської влади "Про так званий українофільський рух" в якій звинувачує опонентів в спробах відірвати Україну від росії. Валуєвський циркуляр не спрацював, а тільки зміцнив стосунки між українофілами російської імперії та їхніми однодумцями в підавстрійській Галичині. А тому, як стверджував він, потрібні радикальніші дії. Типу думайте, чуваки.

Від такого повороту подій і завзятості цього малороса припухли навіть деякі імперські чиновники в Києві. Але урядовці з столиці імперії все зрозуміли як слід і вже за невеликий період часу імператором Олександром ІІ був виданий "Емський указ". А знаєте чого Емський? Тому що він в той час відпочивав в богомєрзкому німецькому містечку Бад-Емс. Часи міняються, але російські иліти як сцяли на лице своїм рабам, так і далі продовжують це робити.

І так завжди. Піп Гапон уродженець Полтавської Губернії.
Поставння на броненосці "Потьомкін" підняв українець Григорій Вакуленчук. Після його вбивства офіцером, спротив підхопив Опанас Матюшенко. Полк який перший перейшов на бік червоних під час революції 17 року і відкрив вогонь по колишніх "своїх" складався переважно з українців і вищий командний склад теж був український.

Як бачите друзі, ми все можемо робити самі. Ми нація повного циклу. Сама заводить себе в ярмо. Сама себе з нього витягує. І так по колу. Сподіваюсь цього разу ми це коло таки розірвемо. Відкрити / Коментувати

2023-04-10 23:34:00 Всі ми звісно сильно засуджуємо Емський указ, який фактично забороняв українську мову майже у всіх сферах культурного(і не тільки) життя, але мало хто знає, що його ініціатором був хто? Вірно, щирий українець.
Знайомтесь, Михайло Юзефович. Етнічний українець з Полтавської губернії. Освіту здобув в ліцеї при Московському університеті. Товаришував з Сашком Гарматним, воював на Кавказі де був поранений. Потім вернувся в Київ де став важливлю фігурою в культурному житті столиці. Далі брав участь в роботі Археографічної комісії яка мала на меті довести, що Правобережна Україна споконвіків була російською.
Тобто за політичними та культурними маркерами, пан Юзефович був типовим малоросом. Вважав себе справжнім патріотом Малоросії і вірив, що працює на її благо бо намагається захистити українських селян від польської шляхти та єврейських лихварів. Також був осоновним ініціатором встановлення пам'ятника Богдану Хмельницькому в центрі Києва.

З одного боку він був симпатиком групи київських українофілів, з другого боку він став ключовим учасником розгрому Кирило-Мефодіївського товариства.
З одного боку він не приймав доноси студентів про діяльність цього товариства, з другого боку сам долучився до його розгрому. Але перед тим попередив Костомарова про майбутні обшуки і навіть поміг йому знищити деякі компрометуючі документи.
Хоча він і був причетний до розгрому КМТ, радше вважав їх союзникам в боротьбі проти польських впливів на Правобережній Україні.
Тобто персонаж заїхав на вилку подвійної ментальної пенетрації. З одного боку він українець, з другого імперець.
З одного боку друзі, з другого боку опоненти імперського уряду.

Масла у вогонь протистояння додало також те, що Драгоманов, якого дістала така тупа і не системна поведінка Юзефовича, разом з прибічниками виключили цього малороса з Київського археографічного товариства - центру академічної діяльності в місті.

Що робить цей недоумок? Відкрити / Коментувати

2023-04-05 19:59:19 ПРЕМ'ЄРА !



Микола Міхновський – людина, що випередила свій час. Так писали й сучасники, й пізніші дослідники. Автор “Самостійної України” та “Десяти заповідей члена УНП”, він ще наприкінці XIX століття виступав за повну незалежність нашої держави, тоді як переважна більшість українофілів мріяли тільки про автономію, всеросійську федерацію та займалися культурно-просвітницькою працею.
Міхновський мав дуже складний характер і вкрай неоднозначну репутацію. Свого часу він навіть закликав до співпраці з російськими націоналістами та Столипіним. Його ідеї мало хто сприймав усерйоз, а Грушевський, Винниченко і Скоропадський вважали їх занадто радикальними, ба навіть шовіністичними.
Водночас, Міхновський ще до початку революційних подій 1917 року наполягав на створенні збройних сил України, Академії наук у Києві, проголошенні автокефалії Української православної церкви. А одразу після повалення царського режиму заснував Український військовий клуб імені Гетьмана Павла Полуботка та став організатором перших українських військових частин. Проте він так і не увійшов у “велику політику” – не отримав впливових посад ані в УНР, ані в Українській Державі.
Про ідейний спадок, особисте життя і таємницю загибелі Миколи Міхновського – розповідаємо у випуску.
P. S. Під час роботи над відео вдалося з'ясувати, що на сьогодні відомо щонайменше 12 фотографій, на яких присутній Міхновський. Ще буквально кілька років тому вважалося, що їх не більше 8. Відкрити / Коментувати

2023-04-03 19:48:44 Відкрити / Коментувати

2023-04-02 23:48:29 У звʼязку з останніми новинами: може бути лише один Владлен! Відкрити / Коментувати

2023-03-29 20:36:58 ПРЕМ'ЄРА !



Після розгрому Гітлера переможці поділили Німеччину на 4 зони окупації. А Берлін, який опинився вглибині совєтської зони, – на 4 сектори. Проте майже одразу між колишніми союзниками "пробігла чорна кішка".
У березні 1948 року почалася перша Берлінська криза. СССР почав блокувати західні сектори міста, прагнучи витіснити звідти американський, британський та французький гарнізони. Початок грошової реформи у червні став приводом до посилення блокади – Совєти хотіли включити весь Берлін у зону свого фінансово-економічного впливу та запобігти утворенню Західнонімецької держави.
Однак у Москві сильно недооцінили рішучість та можливості своїх колишніх партнерів. Західні країни дуже оперативно організували "повітряний міст", який врятував і гарнізони, і цивільних мешканців Берліна та повністю зламав плани сталінського керівництва. Відкрити / Коментувати

2023-03-28 19:49:44 Владлен Мараєв в інтерв'ю на медіа ҐРУНТ. Дещо про доречність (або недоречність) перейменування України та росії, боротьби з ворожими міфами та пояснень щодо постаті Бандери. З рекомендаціями хороших українських книжок на історичну тематику та якісних YouTube-проектів.



Відкрити / Коментувати

2023-03-25 14:10:44 НОВЕ ВІДЕО!





Війна продемонструвала разючу відмінність українців від росіян. Справжню цивілізаційну прірву як у політичній, так і в повсякденній культурі. Тому що в нас не спільна, а різна історія. Українці та росіяни формувалися за цілком відмінних історичних обставин. Витоки цих відмінностей – в русько-литовській, польській та козацькій добі. Тоді в наших предків сформувалося чітке уявлення: держава НЕ дорівнює володарю, а є спільнотою всіх мешканців.

Завдяки чому українці зберегли свою ідентичність, що таке “зіниця шляхетських прав” і Львівський рокош, чому король не мав права уникати подружніх обов’язків та яке значення мали Генріхові артикули 1573 року – розповідає Natalya Starchenko, докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Інститут археографії НАН України. Відкрити / Коментувати