я би стільки всього тобі розказав
але ми робимо вигляд, наче не знайомі
і ти не згадаєш світанок, що я показав
а також той вечір з зірками надворі
може дурнями були, молоді, кров кипить
але з часом багаття переходить в вугілля
і вже на роботу наша пара біжить
щоб зробити собі таке гарне весілля
мінімум часу буваємо разом
справи, кар'єра, кудись спішимо
і тільки вже потім дійде, цей час був - алмазом
але ж нам хотілось ще й хороше авто
так роки минають, стає з часом краще
і вилізли ми вже з чергового дна
але минуле здається таке пропаще
після третьої пляшки дорогого вина
все колишнє ми швидко згадали
те що було алмазом - тепер діамант
і скільки б надалі ми не гадали
що все те збудеться, хто тут гарант?
от щоб все завжди було добре
і не приходилось ховати тих очей
і щоб найбільш потрібне і хоробре
було не йти у світ своїх ідей
#номер82
