ти мов чайний пакетик, досвід втягнувший
та через звичку, дим затягнувший
не раз тебе кидало у тому окропі
також помагав ти комусь у окопі
але це не все, життя протікає
і частину тебе із собою забирає
ти вже не можеш, але віриш у краще
та й кидаєш долю напризволяще
для тебе життєва аксіома людей
"час так лікує" неначе Орфей
вгамується совість, зрівняється тиск
і тут все по колу, і знов чути писк
ти розчинився для сотні людей
а їм іще треба, коли апогей?
не скаже ніхто, бо їм тільки смачно
і ніхто так не скаже, бо все "необачно"
тож тримайся подовше, не розчиняйся
а тільки надійним ти відкривайся
якщо ж будеш марно себе віддавати
ціна тобі 0 - так будуть вважати
#номер88
